І. Загальні засади Видалити тему

Роман Філоненко Понеділок, 01:35, 23/08/ А може існувати парламент який не приймає законів? - може. А от якщо він не буде представляти народ - тоді це вже не парламент. Посада президента (в президентській республіці) є унікальною тим, що він представляє народ одночасно очолюючи виконавчу владу. Аналогічна ситуація з міськими, сільськими, селищними головами: представляють громаду очолюючи її виконавчі органи. Розподіл влад залишиться таким самим: представницька, виконавча і судова. ВРУ, як представницький орган буде здійснювати і функцію прийняття законів - я ж не пропоную позбавити її цієї функції. Місцеві ради - це і є місцева представницька влада. А в чому буде плутатина? Ніхто ж не путає Уряду з виконкомом міської ради - хоча це органи виконавчої влади чи облдержадміністрацією.

Дякую за відповідь. Зазначте, будь ласка, в якому демократичному суспільстві парламент не приймає законів.
Верховенство права може бути забезпечено лише розподілом влади на законодавчу, судову та виконавчу. Зрозумілим є те, що законодавча влада представляє загальну волю суспільства і виражає її в законах. Її головне призначення — сформулювати право у вигляді позитивних законів, обов'язкових для всіх громадян.
До представницьких органів теж відносять: органи місцевого самоврядування, ВР АРК тощо. Це теж представницька влада, але вона не є законодавчою.

Роман Філоненко Середа, 12:21, 25/08 мені не відомо чи є такі країни, цим реченням я лише хотів сказати, що представницька демократія можлива навіть коли вищий представницький орган (парламент) не приймає законів (наприклад, делегував це право Уряду). Звичайно, що за парламентом завжди буде залишатися функція прийняття найбільш важливих для суспільства рішень, але це є наслідком того, що депутати (представники) народу здійснюють владу від його імені. Законодавча функція не первинна, а похідна від первинного завдання парламенту - представляти народ і здійснювати владу від його імені.
А хіба розподіл влад на представницьку, виконавчу і судову влади якось негативно вплине на верховенство права?
Я знаю, шо до представницької влади відносяться місцеві ради, дійсно вони не є законодавчими органами, хоча і приймають рішення, які для місцевих громад мають значення аналогічні до того, що мають закони для країни. Можна сказати так, що закон - це рішення ВРУ (не обовязково користуватися поняттм закон).
Природа представницької влади на рівні країни (парлдамент) і на рівні громади (місцева рада) - однакова, вони представляють певні групи людей: народ і громаду.

"В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України (ст. 10)" - Чому Ви вилучаєте це положення з Конституції? Це суперичить принципу гуманізму та толерантності до інших націй. Пропоную редакцію, де видаленого слово "російської"

Стаття 17.....

На території України створення і діяльність недержавних збройних формувань здійснюється відповідно до законодавства.
А створення державнихзбройних формувань?

Василь Мельничук Середа, 14:11, 25/08. Особисто для мене раніше було цікавим чому ОМС не належать до жодної гілки влади. Зараз я зробив висновок, що ОМС ми не можемо віднести до жодної з гілок влади, так як це не орган державної влади і держава не реалізує через ці органи свої функції, держава дає їм право вирішувати питання місцевого значенння.
Дякую.

Роман Філоненко Середа, 14:50, 25/08 я не проти національних меншин, я просто не вважаю, що це питання повинне бути висвітлене в Конституції. Основна ідея, яку я закладю в свій проект конституції, це: ОБОВЯЗОК громадян знати державну мову і ПРАВО знати і використовувати будь-які інші мови.
Роман Філоненко Середа, 14:53, 25/08 прочитайте всю статтю 17 - там все добре написано. Я просто уникаю цитування статей вцілому, коли вони досить великі, стараюся обмежуватися їх частинами відповідно до змісту.
Роман Філоненко Середа, 15:00, 25/08 на жаль, ця думка реалізована в нашому законодавстві.
Тут є тільки кілька питань:
1) а що таке "держава"?
2) якщо ОМС не реалізують владу державну, тобто їх влада не представницька (законодавча), не виконавча і не судова, то яка ж це влада? Яку владу реалізують ОМС?

Розрив державної влади на загальнодержавну і ОМС є штучним і переслідує тільки одну мету: дерзорганізацію державного управління.
Насправді державна влада охоплює всі рівні країни, у тому числі і місцевий рівень. Наявність органів місцевого саморвядування зовсім не суперечить тому, що вони реалізують державну владу, адже вони виконують акти які приймає парламент, Уряд, президент. А що стосується розподілу повноважень між різними органами влади - то це зовсім інше питання, для окремої розмови.

Моє бачення системи влади - це система трьох вертикалей: законодавчої(парламент - обласні ради - місцеві ради), виконавчої (Президент (він же керівник уряду) - уряд - облдержадміністрації - місцеві держадміністрації), судова (Верховний суд - апеляційні суди - місцеві суди). Кожна гілка влади виконує свою функцію: законодавча - приймає законодавчі акти (в т.ч. на місцевому рівні), виконавча - виконує ці законодавчі акти, судова - слідкує за правильністю виконання своїх повноважень законодавчою та виконавчою гілками влади. До речі, непогано було б повернути виборність суддів на місцевому рівні.

Віталій Семенюк П'ятниця, 21:56, 03/09 ну, у мене приблизно така ж думка, тільки я законодавчу владу пропоную називати представницькою - вважаю, що так правильніше і підкреслює її сутність.

Пану Віталію та пану Василю,
Панове, які закони приймає обласна рада? Вважаю, що хибна думка відносини таку раду до законодавчої гілки. Законодавча гілка не приймає законодавчі акти на місцях. Вибачте, але з цим як юрист ніяк погодитися не можу. Слушним є Ваші зауваження, пане Віталію, щодо функцій гілок влади.Ви закладаєте в них правильні принципи.
Звертаю увагу на те, що поділ влади на три гілки є повністю неправильним. Автори Конституції відсканували ці ідеї у Монтеск'є, який їх заклав в період абсолютної монархії. Причина виділу Монтеск'є лише трьох гілок - це наслідок увірвання шмату від абсолютизму, який у той час можна було увірвати. На жаль, ми теж скануємо ці ідеї...
А як же Прокуратура? До якої гілки належить цей орган, а як же ЗМІ? Тому, панове, пропоную розширити перелік гілок.
Власне, до такого процесу слід залучити серйозних експертів в галузі конституційного права та знавців з теорії права та теорії держави.