
Загітував за Ігоря Шевченка 0 людей
Вніс до виборчого фонду 0 грн
Зареєстрував 0 людей
Спільноти учасника 3
Міжнародні відносини
Міжнародні відносини та дипломатія
Місцеве самоврядування
Місцеве самоврядування
Богдан Удовиченко
Симпатик
Симпатик
Місце проживання | Україна / Київ / Дніпровський район |
Територія партійної діяльності | Київ / Дніпровський район |
Сфера діяльності | Громадська діяльність |
Додаткова сфера діяльності | Реклама/PR/Маркетинг |
В соціальних мережах |
Армия - служить или откосить?
31 серпня 2010
Дуже цікава порада від Сергія Худолія. Можливо, якби саме держава, а не окремі батьки сприяли тому, що армія дійсно розвиватиме фізичні навики, даватиме можливість здобути певні знання та уміння, тоді і більшість юнаків дійсно хотіли йти служити, щоб отримати практичний досвід корисний для подальшого життя. Як наслідок всі були б задоволені: держава – отримувала необхідний склад ЗСУ через створення відповідних умов, матеріально-технічне забезпечення, а молодь – якісну теоретичну та практичну підготовку. Можливість вільного вибору роду військ сприяла б і осмисленню практичної користі від служби. Можна впровадити систему тестів, співбесід або екзаменів. Хочеш у певні війська, відповідаєш вимогам і успішно здав екзамен, то чому б і ні?
Як не крути, але армія – це один з найдавніших суспільних інститутів, тому без армії теж нікуди. Тому певно час кількість переводити у якість. Наприклад, навіщо Україні 200 тис. особового складу з реальними та потенційними загрозами і фінансуванням на рівні 1% ВВП? Думаю, що без реформування всієї системи ЗСУ більшість і далі вважатиме службу в армії дарма згаяним часом, за який можна навчатися або працювати, як це і роблять більшість молодих людей.
Дуже цікава порада від Сергія Худолія. Можливо, якби саме держава, а не окремі батьки сприяли тому, що армія дійсно розвиватиме фізичні навики, даватиме можливість здобути певні знання та уміння, тоді і більшість юнаків дійсно хотіли йти служити, щоб отримати практичний досвід корисний для подальшого життя. Як наслідок всі були б задоволені: держава – отримувала необхідний склад ЗСУ через створення відповідних умов, матеріально-технічне забезпечення, а молодь – якісну теоретичну та практичну підготовку. Можливість вільного вибору роду військ сприяла б і осмисленню практичної користі від служби. Можна впровадити систему тестів, співбесід або екзаменів. Хочеш у певні війська, відповідаєш вимогам і успішно здав екзамен, то чому б і ні?
Як не крути, але армія – це один з найдавніших суспільних інститутів, тому без армії теж нікуди. Тому певно час кількість переводити у якість. Наприклад, навіщо Україні 200 тис. особового складу з реальними та потенційними загрозами і фінансуванням на рівні 1% ВВП? Думаю, що без реформування всієї системи ЗСУ більшість і далі вважатиме службу в армії дарма згаяним часом, за який можна навчатися або працювати, як це і роблять більшість молодих людей.
Бразильский опыт, как один из вариантов местного самоуправления
10 серпня 2010
Очень хороший пример работы местного самоуправления и сотрудничества на уровне район-город, что после выборов 2006 года полностью отсутствует в Киеве.
Очень хороший пример работы местного самоуправления и сотрудничества на уровне район-город, что после выборов 2006 года полностью отсутствует в Киеве.
Як правильно залучати активістів та прихильників до команди Мерітократів
27 липня 2010
Донести ідеї до вух та очей - не така вже й складна справа :) Набагато складніше донести ідею до свідомості. Ось це дійсно потребує детального осмислення та конструктивного обговорення.
Донести ідеї до вух та очей - не така вже й складна справа :) Набагато складніше донести ідею до свідомості. Ось це дійсно потребує детального осмислення та конструктивного обговорення.
Е.Малкин, Е.Сучков и собственные дополнения
|
Зміна ситуації в державі та суспільстві разом з вихованням, навчанням та пошуком якісно нових управлінців та лідерів, повинна передбачати посилення особистої громадянської відповідальності та встановлення чітких механізмів публічного контролю над діями влади.
|