Думки після зустрічі Видалити тему

       Як уже тут згадувалося, 11.12.10 р. відбулася перша зустріч членів    спільноти «Функціональна модель України» в режимі інформаційно-методичної наради.

      Зустріч пройшла в звичному режимі: прийшла третя частина від тих, хто задекларував раніше свій намір прийти; слухали уважно, з цікавістю; запитань було не багато, в основному репліки «не по суті»; розійшлися під враженням  від отриманої незвичної інформації, але, мені здається, без твердої віри, що ця інформація може стати їхніми інструментальними знаннями, корисними для подальшої діяльності.

      Дійсно, велика кількість нових термінів та різних «класифікацій» може налякати. Особливо тих, хто не слухав доповідь, а лише ознайомився з нею з мого звіту:   http://meritokrat.org/groups/talk_topic?id=252 .

      І тут  на думку приходить, здається досить точна, аналогія з мого власного життєвого досвіду.  

       Багато років тому назад, як і багато хто з Вас, я навчався на водійських курсах для отримання  прав категорії «В».  Навчалися довго, ретельно, здається 3 місяці. В голові, розумієте, повна «каша».  І ось, на останнє заняття приходить лікар, який має завершити курс навчання лекцією про першу медичну допомогу та інший «мед-мінімум», що  має знати майбутній водій.

       Лікар – чоловік, напевно теж волій, привітавшись сказав, приблизно таке: « Вас тут довго навчали, але не бійтесь, ви всерівно все забудете, та воно  вам і не дуже потрібно. Щоб успішно безаварійно їздити необхідно знати зовсім небагато:

-         на червоний та жовтий сигнал світлофора – стій!

-         на зелений – їдь!

-         пропускай всіх «справа»;

-         тримай дистанцію;

-         не перевищуй швидкість;

-         включай повороти, крути головою та не роби різких рухів… і, здається все…;

-         а-а… ще, власне «медичне», май підголовник та прив’язуйся паском безпеки.

      А погодьтесь, по великому рахунку, це ж і справді так!

      Ну, а в нашому випадку?  Ми всі хочемо вміти ефективно мислити, щоб знаходити найкоротші шляхи вирішення проблем, які нас оточують: від власного здоров’я та проблем сімейної злагоди та достатку до глобальних проблем партійного та державного будівництва.

      І тут, мені здається, все не так складно.

      По-перше, завжди обов’язково треба детально та конкретно  формулювати задачу (ціль, мету, головну функцію, якщо хочете, «національну ідею»), в функціональному вигляді. Тобто, яку функціональну якість та кількість ви хочете отримати.

     По-друге, необхідно досконально дослідити систему - «носій проблеми» (структуру, зв’язки, перетворення, функції, вартості).  Тут зайвої інформації, як правило, не буває.

     По-третє, треба виявити ( а вони самі будуть кидатися в очі) всі невідповідності та «абсурди» в системі та сформулювати технічні протиріччя.  Тобто, «ось воно зараз так, а мало б бути інакше».

     В-четвертих, розглянути можливі варіанти усунення виявлених протиріч             (частіше за все, на той час, вони теж стають очевидними) та вибрати найбільш ефективні та прийнятні.

    І п’яте, останнє,  необхідно ретельно та реалістично продумати та детально розробити план (програму) втілення нових рішень в життя та наполегливо домагатися їх повної реалізації.

     Ось, здається, і все!  І нічого тут немає страшного. Як на мене, то ці п’ять кроків і є уособленням того самого здорового глузду, про який ми часто згадуємо. 

     Ті ж всі « термінології» та «класифікації» залишаються в підсвідомості кожного, хто пройшов курс навчання і створює міцний фундамент відчуття системності та логічності цих кроків.

    Тож ми плануємо в січні вже почати конкретну роботу з розробки функціональної моделі України.  Хотілось би, вже 5,6,7,січня провести перші робочі заняття в дослідницькій робочій групі.

    Група має нараховувати 10-15 осіб, які б хотіли та могли виділити необхідний час для цього.  Всім бажаючим пропоную терміново підтвердити свій намір ввійти до складу групи, звернувшись до Святослава Стеценка, або до мене.

    Щиро вітаю всіх зі святами, які наближаються, та висловлюю  своє повне переконання в успіху започаткованої нами з Вами благородної справи.