Тези до інформаційно-методичної наради спільноти 11.12.10. Видалити тему

ФВА: Основи, структура, технологія, правила, закономірності, аспекти, методи.

 

Логічне запитання на початку від скептично налаштованих:

– Чого ви до нас «приперлися»?

Відповідь:

  – По-перше тому, що багато відомих і подекуди впливових політичних сил не захотіли дослухатися до «здорового глузду» і, навіть, не відгукнулись на наші пропозиції  в екстремальних  для них ситуаціях;

По-друге, ви надали нам можливість спробувати допомогти вам, а нам імпонують  ваші основні ідеї й наміри.

Зокрема ваша ідея мерітократії цілком вписується в нашу формулу суспільства, яку вивів Євген Ґолибард наприкінці 1990-х років і вперше опублікував 2001 року:

√9 + 9 + 9² + 7 = 100 %

де:   √9 – (3 % ) – це люди розумні й водночас моральні (РМ);

     9 – (9 %) – розумні, але мають проблеми з совістю, тобто не дуже  моральні з суспільної точки зору (РН);

     9² – (81 %) – це досить непевна, частіше непередбачувана у своїх вчинках сукупність людей, для котрих характерною є деяка недосконалість свідомості – розуму і совісті (НН).

81 % – це ті, котрі своєю поведінкою (особливо в умовах силового тиску на них) більше нагадують драглисту масу. Кожен член цієї сукупності ладен шукати причин своїх невдач не в собі, а поза собою, завжди легко і непомітно для себе перескакує з одних (здавалося б, залізобетонних) переконань на інші, або з упертістю вартою ліпшого застосування тримається звичних стереотипів, які давно втратили будь-який сенс.

Отже: РМ + РН + НН = 3% + 9% + 81% = 93%.

Залишається ще врахувати групу осіб, яких нам Бог дав для розвитку нашої любові до ближнього, для усвідомлення нашого обов’язку по відношенню до тих, хто не може жити без сторонньої допомоги: малих дітей, інвалідів, незрячих, безнадійно хворих, юродивих тощо – їх у кожному суспільстві приблизно 7%.

Це якраз ота «сімка», що ми її так любимо. Отож і любіть та піклуйтеся про цих членів суспільства.

Оці 7% нам дано, щоб ми вчилися жити і цінувати життя без глупот, щоб вчилися співчувати, любити і прощати, бо й самі, якщо доживемо, у цій групі доживатимемо.  Ці особливі 7% нагадують нам про високий сенс і глибокий зміст Нагірної проповіді Ісуса Христа.

А тепер – тезово по суті теми.  Почнемо з аксіом.

Всесвіт – це велика система і все існуюче в ньому складається виключно з систем.

Кожна система – це цілісна композиція взаємозалежних елементів, взаємодія яких гарантує виконання системою її головної функції, якщо на цю функцію існує внутрішня та/або зовнішня потреба (попит).

 

Метою і водночас головною умовою існування кожної системи – є виконання функцій, спрямованих на задоволення певних потреб.

Інакше кажучи, кожна система є цікавою для її середовища лише як носій певних функцій.

 

Системи функціонують і розвиваються згідно з певними законами і підпорядковуються певним правилам.

Знання цих правил і законів, а також практичне застосування певних інструментальних методів дає можливість проаналізувати конкретну систему, діагностувати її стан і удосконалити систему на шляху раціональних перетворень.

 

Загальна мета всіх перетворень, за допомогою яких людина намагається удосконалити системний світ, або його окремі фрагменти – це розширення функціональності об’єкта (системи) та/або зменшення ресурсів необхідних для функціонування об’єкта (системи). Власне проблемами раціональних перетворень систем займається спеціальна дисципліна – функціонально-вартісний аналіз (ФВА).

 

Ця дисципліна виникла впродовж 1946-1947 років у США (нині вона відома у світі під назвою Value analysis & Value engineering) і почала дуже повільно розвиватися наприкінці 1950-х років. 

Так само, як автором кібернетики вважається Норберт Вінер, автором Value analysis вважається Lawrence D. Miles, який назвав своє дітище так:

«Система методів економізації витрат на виконання необхідних функцій до, під час і після їх здійснення».

 

Великих (якщо не сказати – найбільших у світі) практичних успіхів у застосуванні цієї системи методів досягла в 1960-1980 роках Японія, зокрема в машинобудуванні (особливо – в автомобілебудуванні).

Вітчизняне визначення (функціонально-вартісний аналіз) було сформульоване на теренах колишнього СССР наприкінці 1970-х на початку 1980-х років (причому, так само, як і в США, спочатку в електротехнічній промисловості).

У практику виробничого використання в інших галузях (зокрема в машинобудуванні) ФВА впроваджувався з середини 1980-х років.

 

Перша вітчизняна книга «Техника ФСА» (рос. мовою, автори Ґолибард Є. І., Кудрявцев А. В., Синенко М. І.) з методичним викладом достатньо широкого досвіду застосування ФВА для економізації технічних систем (продукції) в машинобудуванні вийшла в Києві у видавництві «Техніка» в 1989 році у серії «Бібліотека інженера».  Саме в цій книзі запропоновано методично точне визначення функціонально-вартісного аналізу:

«ФСА – це система переконань, методів і процедур, що забезпечують безумовне зменшення витрат на виконання об’єктом потрібних функцій».

 

А вже 1991 року у цьому видавництві вийшла книга «Организационно-хозяйственная перестройка промышленного предприятия» (рос. мовою, автори Ґолибард Є. І., Панченко Є. Г.) з методичним викладом достатньо широкого досвіду застосування ФВА для економізації продуцентів (підприємств та організацій).

У цій книзі запропоновано методично точне визначення основного правила управління:

«У добре організованій системі працюють методи і факти, в пагано організованій – характери і припущення».

 

Нині загальне (якщо б не сказати – надто приблизне) уявлення про ФВА дають, наприклад, публікації на http://www.metodolog.ru/00940/ та http://ru.wikipedia.org/wiki/...

 

Нещодавно в Інтернеті з’явилась інформація (за участю і під егідою Конгресу США) про заохочення до активного використання Value analysis, зокрема через спеціально створену Lawrence Delos Miles Value Foundation (сторінка під цією назвою та інші подібні сторінки з можливим перекладом на російську легко знаходиться через Google).

Автори сайту пропонують всім бажаючим надсилати до Miles Foundation приклади застосування Value analysis (ФВА) «з метою їх подальшого поширення  і використання».

Показово, що аж до 2010 року в широкому обігу не було суттєвої інформації про конкретику (методи, практичний інструментарій) застосування  ФВА  в США. 

 

Вітчизняний досвід професійного застосування та розвитку ФВА в Україні для економізації продукції і продуцентів набуто впродовж 1988-1995 років у київській науково-виробничій фірмі АСТОС (аналіз і синтез технічних та організаційних систем), в якій довелось працювати авторам цих тез.

 

 Спільнота, в якій зараз започатковується підготовка до застосування ФВА для відомої мети, умовно називається «Функціональна модель України (ФМУ)».

Проте треба мати на увазі, що ФМУ – це лише один із багатьох напрямків застосування ФВА для системної підготовки розв’язання проблем України.

До того ж,  кожний з напрямків являє собою ієрархічну систему. Тобто створення ФМУ має продовження у подальших варіантах застосування (зокрема для розробки функціонально збалансованого бюджету України, раціональної структури занятості, функціонально оптимального розподілу ресурсів тощо).

 

А тому саме вам, членам мерітократичного товариства, слід оцінити ступінь корисності ФВА для розв’язання відомих вам проблем, визначити першочерговість і глибину опрацювання функціональних моделей за напрямками їх застосування, а головне – освоїти практичний інструментарій та його застосування в конкретиці рішень.

 

Першочергова інформація для ознайомлення з ФВА, його структурою, сферою і технологією застосування, правилами, закономірностями, аспектами і методичним інструментарієм наочно представлена на шести демонстраційних листах, що додаються до наведених тез і використовуються для введення у світ ФВА.

 

Автори:  Євген Ґолибард

                Олександр Гнєдаш

 

Доклад был превосходным))) За что огромная благодарность Евгению Голибарду!!!
Очень хочеться увидеть видео ))) А также узнать, когда же будет неше обучение на практике )))

Навіть не очікував такої глибинності підходу. Тепер же вважаю, що слід не гаяти часу, спільноті потрібно у найкоротші терміни йти далі в опануванні цього інструменту. Може є сенс подивитися якісь матеріали самим? Певно, такі є в "сітці", окрім наведених...