Функціональна модель: що це і для чого? Видалити тему

 

     Ціллю створюваної Мерітократичної партії України є, як відомо, «Побудова процвітаючої України…, шляхом побудови нового суспільства…», тобто, треба трансформувати, перебудувати соціально-політичний та економічний устрій держави, а також державний «механізм» якимось таким чином, щоб нові устрій та  механізм, безумовно забезпечували і «побудову нового суспільства» і, як наслідок, «процвітання» держави.

   Але ж, щоб успішно будь-що побудувати чи перебудувати необхідно чітко, в деталях, уявляти як об’єкт наших зусиль має виглядати по закінченню будівництва.

   Існує два підходи для вирішення такої задачі: структурний і функціональний.

    Результати структурних підходів ми всі спостерігали і в радянські, і в більш пізні часи у вигляді численних  «реорганізацій», «реструктуризацій» та «перебудов».  Ці підходи -  не що інше, як горезвісний метод «спроб та помилок», з допомогою якого, навіть «якщо довго мучитись», то нічого радикально покращити не можливо, хіба що зробити «косметичний ремонт».

   Функціональний же підхід передбачає: спочатку розробку функціональної моделі державної системи та виявлення всіх між- функціональних технологічних зв’язків, а лише потім створення системних носіїв функцій та побудову з них самої структури системи.

   Така система вже буде функціонально обґрунтованою та технологічно орієнтованою.  Орієнтованою саме на ту ціль (головну функцію), яку ми перед собою поставимо.

   Отримана таким чином, нова структурна модель Держави має стати тим деталізованим та конкретизованим «образом майбутнього», побудова якого і задекларована як наша велика та світла мета.

  Тому вважаю дуже слушною та вчасною ідею оргкомітету партії розпочати таку роботу, створивши цей розділ на сайті.  Наша задача створити спільноту зацікавлених виконавців-однодумців та якісно її зробити.

    Враховуючи, що ця робота абсолютно інноваційна, передбачається і певний  навчальний процес в робочій групі, яка буде створена.    Долучайтесь!

 

   P.S.  В наступному матеріалі для кращого розуміння, як ця робота може виглядати, наведу ілюстрацій ний приклад.  Далі буде.

Поздоровляю з початком діяльності.
Маю думку, що необхідно розмістити тут, в паралельній темі, чи в "Бібліотеці" сайту перелік книг та праць, необхідних для базово-початкового рівня навчання та подальшої роботи.

Щодо пропозицій по першому допису, то на мій погляд, не розкрита теза "щоб успішно будь-що побудувати чи перебудувати необхідно чітко, в деталях, уявляти як об’єкт наших зусиль має виглядати по закінченню будівництва" - тобто перш ніж будувати функціональну модель ідеальної країни, мабуть треба спочатку образно описати вигляд того світлого майбутнього.
А вже потім вибудовувати функціональну модель, яка, як і було вірно зазначено, "безумовно забезпечуватиме і «побудову нового суспільства», і «процвітання» держави.".

Так, дуже важливо створити бібліотеку спільноти, де розміщувати всі матеріали, що стосуються тематики. Зроблю перший внесок )

Погоджуюсь з Віктором Середою. Особисто для мене на першому етапі краще буде описати обрис того суспільства, до якого ми крокуємо, а потім вже створювати функціональну модель.

Шановні п. Віктор і п. Святослав, що до "треба спочатку образно описати вигляд того світлого майбутнього".
Це вже дуже яскраво зробив п.Ігор Шевченко в соїх тезах та програмних засадах і краще не скажеш. І на цьому етапі, більш ніж досить.
Фактично, ми ж хочемо не будувати нову Країну в чистім полі, а хочемо радикально вилікувати ту,що є. А вилікувати пацієнта не можна без знання анатомії та фізіології, без аналізів, рентгенів та ін діагностичних процедур.
Функціональна модель і наступний функціональний аналіз і є тією НЕОБХІДНОЮ діагностикою нашого "хворого".

Пане Олександре.
З цього приводу для Вас старий анекдот:

Пацієнт питає в лікаря: "Лікарю, чи буду я жити?"
На що лікар знехотя відповідає: "А який в тому сенс?"

Виходячи з цього ми маємо перш ніж розпочати лікування задати собі питання, чи того ми лікуємо? Чи є сенс продовжувати життя дегенерату-деспоту?
Чи, можливо, варто зосередитись на наданні медичних послуг підростаючому поколінню, дітям, яких можна виховати "з чистого листа"?

А вже про вигідність будівництва на вільній ділянці (в чистому полі), аніж намагатися протиснути забудову в старі квартали з прогнилими мережами, то знає зараз кожен.

Існуючому пацієнту, на мою думку, варто поставити якісний діагноз, для чого й потрібно досконало вивчати "анатомію та фізіологію", але щодо його лікування то тут не певен.

Пане Вікторе, Ви про що? Наш "пацієнт" держава Україна та її народ. То ж ????????

Пане Олександре. Я в своєму дописі мав на увазі, що держава - це перш за все "апарат насилля" з безліччю людей, вмонтованих в цей апарат й тому ці люди (чиновники всіх ланок) є носіями відповідного світогляду "насилля".

Лікувати існуючий апарат, на мій погляд не доцільно з наступних причин:
1. Він (цей апарат) не бажає лікуватися.
2. Витрати на його примусове лікування (зміну свідомості у існуючих чиновників), на мій погляд, перевершать весь бюджет України і досягнуть свого результату лише після природної зміни поколінь.

Тому маю думку, що доцільніше зробити як в тій же Грузії, чи Сінгапурі - не лікувати існуючий апарат, а вибудувати його заново, за новими (правильними) функціональними зв'язками та з новими людьми, які не є носіями існуючого управлінського світогляду.

Пане Вікторе, Ви говорите безсумнівні та беззаперечні речі, то що на це час витрачати.

Александр, позвольте не согласиться с Вашим ответом (который несколько противоречит основному Вашему тезису). Пример с "больным" пациентом не есть корректным. Здесь аналогией будет вспомнить принцип строителя, когда "построить заново чаще легче и быстрее, чем ремонтировать старое".