Анна Койчева

8 лютого 2011
Я не бачу нічого цинічного в цьому прикладі, а як раз навпаки. Читаючи більшість українських творів всіх часів, ми бачимо, що, перш за все, українська матір виховує у своїй дитині повагу до віри. Саме на цьому прикладі будувалось мислення людини тодішніх часів. Хіба це є прикладом циніки?
"А ви хіба не обираєте все саме?" - так, сьогодні я обираю все сама! АЛЕ, те, що я обираю сьогодні я результатом виховання мене моїми батьками. І те, що мої батьки вчили мене, що вбивати, грабувати, обманювати, скривджувати не є правильно, назавжди залишиться вирішальним в моєму виборі. Якщо я подолаю ці "стереотипи" з віком, то це не буде моїм індивідуальним розвитком, а цілковитою деградацією.

7 лютого 2011
Так, я теж вважаю, що доцільно, інакше не було б Ісуса.

7 лютого 2011
Я думаю, що ми з вами розмовляємо дещо про різні речі! Ось, наприклад, ви певно, що є адептом якоїсь релігії. Тож ви хочете сказати, що ви її самі обрали? Якщо так, то ви є скоріш виключенням, аніж правилом.
Бо найчастіше ми віримо в те, у що нас навчили вірити наші батьки.

7 лютого 2011
льва не получится, но и кошку взрослую тоже не привяжешь. Тут, как раз, играет роль возраст.

7 лютого 2011
так, дійсно, жахливий експеримент над тваринами. Але вже нічого не поробиш, залишається сприймати скоєне як факт.
Проте, чи не нагадую Вам усе це сьогоднішній світ? Хіба над людьми не ставлять експерименти? Я маю на увазі, в даному випадку, саме зміну світоглядів. Хіба не болісно дивитись як ми, до речі вільні на відміну від тих кошенят, дозволяємо робити із нами все що завгодно?

Тому, на мій власний погляд, людина більш піддається впливу, аніж тварини. Спробуйте переконати тварини, що вона не повинна народжувати більше, а тепер спробуйте переконати в цьому ж питанні жінку.