ПАВЛО СЕМЕНЕНКО

7 грудня 2010
Шановний пане Вікторе!

Дякую Вам за змістовний відгук,що й спонукав мене подискутувати з Вами.

1. Сенс проблеми полягає у пробудженні,якщо не у всіх, то в більшої частини розумних виборців потреби свідомо взяти на себе,згідно ст..5 Конституції України,свою частку турботи і відповідальності при формуванні виборчих органів влади і таким чином подолати існуючу відчуженість,зневіру і байдужість до владних структур.

2. Мова йде не про керівну роль народу в державі,а про те,щоб народ не тільки народжував,а й вчасно помічав здібну молодь з політичними задатками і сприяв їй навчатися,виховуватися у відповідних навчальних закладах,політичних партіях,щоб бути достойними обрання у органи влади. А обравши,не втрачав можливості впливати на них.

3. Не згоден про відсутність у народу зацікавленості в існуванні незалежної держави. У 1991р. за неї проголосувало понад 90% і останні соціологічні дослідження фіксують понад 60% зацікавлених в існуванні самостійної української держави.

4. Мова йде про ще не усвідомлений правообов’язок народних мас брати вирішальну участь у формуванні органів влади і впливу на них після виборів, а не керування та управління в них.

5. Кухарка, якщо вона може тільки куховарити-не повинна допускатися до управління в органи влади.

6. У владних структурах Ви і я можемо не бути, а приймати участь у їх формуванні, спостереженні за їх діяльністю і впливу на них без виходу на площі з протестами-мій і Ваш обов’язок, як свідомих громадян України.

З повагою до Вас Павло Семененко.