Компанія Science-Metrix оприлюднила дослідження про вплив геополітичних факторів на науковий вклад різних країн у розвиток світової науки.

Це дослідження демонструє взаємозв’язок між геополітичними факторами та науковою активністю, базуючись на отриманій інформації з бази даних про наукові публікації за останні 30 років (з 1980 по 2009) з Web of Science (Thomas Reuters).

Дослідники говорять, що найважливішими геополітичними подіями за останні три декади – є: 1. падіння Берлінської стіни та 2. розпад СРСР.

Останні 30 років позначились постійною напругою в стосунках на Середньому Сході, включаючи конфлікти Іраку проти Ірану, Кувейту про ти US коаліції. Можна побачити, що ці події по різному вплинули на наукові системи трьох країн Середнього Сходу. І хоча Кувейт повернувся на свої попередні позиції, однак таких темпів розвитку наукової галузі, які спостерігались в 1980-тих роках йому вже зараз не досягнути. На противагу цьому, в останніх двох декадах Іран показує одні з найкращих показників швидкості росту наукової продукції в світі. Аналіз даних показує, що такий ріст може бути пов'язаний з активним розвитком Іраном ядерної програми.

Європа ще утримує свої лідируючі позиції в науці, а Північна Америка поволі їх втрачає віддаючи свою частку вкладу в науку країнам Азії та Латинської Америки.

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 р. рівень наукової продуктивності впав майже у всіх пострадянських республіках.  Загалом їх науковий внесок зменшився на 23 %  у порівнянні з періодами 1980-1991 та 1992-2009, і тільки в 2006 році було помічено, що зниження наукового внеску трохи зупинилось.

 Туркменістан, який практично не творив наукового внеску в часи існування СССР, після його розпаду майже взагалі зник із наукового життя як такого. Схожа ситуація спостерігається і в Таджикистані та Киргизстані, де науковий внесок зараз менший, а ніж він був в часи існування Радянського Союзу. 

 В 2006-2007 роках, Азербайджан та Казахстан все ще знаходилися на рівні 40% нижчого наукового внеску, чим на початку 1980 років. Також і в Україні в 2006-2007 роках було опубліковано в два рази менше наукових досліджень, ніж в 1982-1983 роках.

Є лише дві країни, які демонструють позитивні показники росту наукового внеску – це Литва та Естонія. В обох цих каїнах спостерігається більша швидкість наукового росту, ніж швидкість наукового росту цілого світу загалом. Обидві країни стали членами ЄС в 2004 році, і на обох сильно вплинула економічна криза 2008-2009 років.