Примірний алгоритм дій по захисту прав та свобод людини і громадянина

Для дієвості нашої спільноти нам необхідно зрозуміти алгоритм дій та механізм отримання і аналізу інформації яка дозволить виявити незаконні рішення влади.

Розділимо рішення влади які регулюють життєдіяльність суспільства по ієрархії: закони, постанови (Верховна Рада України); укази Президента України; рішення Конституційного Суду України; постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України; накази, розпорядження міністерств, комітетів комісій, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій (обласні та районні); рішення місцевих рад (обласні, районні, міські, селищні, сільські). 

Центри владних рішень відповідно до їх ієрархії визначають територіальний устрій держави, що являється також визначальним в побудові партійної організаційної структури.

Типова схема побудови політичної партії виглядає так: первинні партійні осередки – розташовані в селах, селищах та містах (як правило юридична адреса фіксується за місцем проживання секретаря); районна партійна організація - її постійно діючий керівний орган розташовується в районному центрі (сільський район); обласна партійна організація – постійно діючий керівний орган розташований в обласних центрах; партія (її постійно діючий керівний орган) – як правило в столиці держави.

Оскільки центри прийняття управлінських рішень партійних та державних органів в тому числі і органів місцевого самоврядування співпадають з територіальним устроєм  то відповідно їхня компетенція поширюється на дану територію.

Отже партійний керівний орган повинен забезпечити контроль за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідного рівня. Зрозуміло що постійно діючі центральні керівні органи політичної партії забезпечують контроль за рішеннями законодавчого державного органу, центральними органами державної виконавчої влади та Президента України.

Виділимо в число приоритетних рішень влади рішення які стосуються соціально-економічного розвитку та бюджету оскільки вони визначають програму дій відповідних владних органів.

Напрямок руху політичної системи України, а відповідно і суспільного розвитку відповідно до ст. 10 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначає  передвиборна програма Президента України на підставі якої КМУ складається власна програма діяльності, яка затверджується Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України» Прогноз економічного  і  соціального  розвитку України   на середньостроковий  період (5 років) використовується  під  час  розроблення проекту  Програми  діяльності   Кабінету   Міністрів   України. В той же час відповідно до ст. 3 даного закону    основою   державного  прогнозування  та  розроблення
програм економічного і соціального розвитку України є  Конституція України, закони  України та підзаконні нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України» показники прогнозу   економічного   і   соціального  розвитку України   на   короткостроковий   період (1 рік) використовуються    для розроблення Державної програми економічного і соціального розвитку
України  та  для  оцінки  надходжень   і   формування   показників Державного бюджету України. Ст. 8 даного закону передбачає, що Державна програма економічного і соціального розвитку України на  короткостроковий період розробляється щороку взаємоузгоджено з
проектом Державного бюджету України на відповідний рік і подається до Верховної Ради України  одночасно  з проектом Державного бюджету України на відповідний рік.

Відповідно до Ст. 9 Закону України «Державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України»  в Автономній  Республіці  Крим,  областях,  районах та містах України розробляються прогнози економічного і соціального розвитку на середньостроковий період та програми економічного і соціального розвитку на короткостроковий період (1 рік). В ст. 11 даного закону сказано, що програма економічного  і  соціального   розвитку   Автономної Республіки Крим, області, району, міста на короткостроковий період розробляється щороку взаємоузгоджено з проектом Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про місцеві  державні адміністрації» місцева державна адміністрація розробляє проекти програм соціально-економічного  розвитку
і  подає  їх  на  затвердження  відповідній  раді,  забезпечує  їх виконання, звітує перед відповідною радою про їх виконання, а на підставі п. 1 ст. 18 даного закону складає і подає на затвердження ради  проект  відповідного бюджету  та  забезпечує  його виконання;  звітує перед відповідною радою про його виконання.

Порядок розробки та структура документів визначається постановою Кабінету Міністрів України «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету».

 Розглянемо можливі схеми отримання рішень органів державної влади.

Всі нормативні документи як правило входять в дію після оприлюднення в відповідних офіційних виданнях: законодавчі акти Верховної Ради України в газеті «Голос України»; нормативні документи Кабінету Міністрів України в газеті «Урядовий кур’єр»,  нормативні документи місцевих державних адміністрацій та місцевих рад в Їх офіційних виданнях (це видання де співзасновниками є місцеві ради), на офіційних веб-сайтах в мережі інтернет.

Інший механізм отримання нормативних документів та їх проектів (аналіз документу на стадії проекту дає можливість вплинути на його зміст), які з якихось причин не оприлюдненні передбачає Закон України «Про доступ до публічної інформації» який встановлює обов’язок щодо надання Вам інформації, або нормативного акту, та Закон України «Про звернення громадян» - надає можливість запуску механізму по розгляду Вашого звернення стосовно порушених прав та свобод прийнятим нормативним документом. Підпунктом 4 пункту 1 статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено право доступу  до  засідань  колегіальних   суб'єктів   владних
повноважень. Тобто керівник, або інша уповноважена особа відповідного рівня партійної організації на підставі підпункту 7 пункту 1 статті 15 даного закону отримавши плани проведення та порядок денний засідання колегіального владного органу (Верховна Рада України пленарні засідання, та засідання комітетів і комісій, погоджувальні ради та інші, КМУ та колегіальні органи центральних органів виконавчої влади, колегії - місцевих державних адміністрацій; засідання: сесії; президій; комісій, місцевих рад та додатково виконкомів сільських, селищних, міських рад) має право присутності на засіданнях даних владних органів. Таким чином незалежно від того субструкторовано політичною партією владний орган (органи законодавчої, виконавчої влади та місцевого самоврядування) чи ні є всі можливості забезпечити свою присутність в його роботі, а відповідно тримати руку на пульсі процесів в політичній системі України, та вживати заходів по недопущенню прийняття незаконних нормативних документів, а також по впровадженню в життя ІДЕЇ носієм якої  являється політична партія.

Інформацію про прийняті нормативні документи можемо отримати також з  наслідків які мають місце при їх виконанні, інформацію про які ми отримаємо з засобів масової інформації, та з інших джерел зокрема при спілкуванні з іншими людьми (закриття дільничних лікарень, відсутність медикаментів в державних та комунальних медичних закладах, закриття шкіл і.т.п.).

Звертаю Вашу увагу на те, що Закон України «Про доступ до публічної інформації», та Закон України «Про звернення громадян» дають право отримати офіційно нормативно правові акти не тільки політичним партіям та іншим організаціям, але й громадянам. Тобто якщо Ви перебуваєте за межами організованого політичного життя дані закони дають Вам  право отримати відповідний документ для вивчення, а відповідно для використання з метою захисту власних інтересів.

Можемо впевнено сказати, що незалежно від того присутні представники політичної партії в центрах прийняття нормативних документів та їх проектів (органи державної влади, органи місцевого самоврядування) – є механізм отримання даних документів їх аналізу та протидії по застосуванню цих документів, якщо вони порушують Конституцію України та законодавство України.

  Сама організація політичної партії передбачає механізм обміну інформацією та внутрішніми документами, як по вертикалі (з верху вниз і навпаки), так і по горизонталі (між її членами), отже її структура має забезпечити двосторонній потік інформації про соціально-політичне становище в державі (село, селище, місто, район, область, держава і навпаки) та механізми впливу на нього (як правило з верху вниз – юридичне оформлення та консультації по вжиттю заходів).

Розглянемо приклад пов’язаний з закриттям дільничних лікарень комунальної та державної форм власності.

Примірний алгоритм дій.

Секретарю первинного партійного осередку стало відомо, що вирішується питання закриття сільської дільничної лікарні про що він проінформував керівництво районної партійної організації.

Керівник районної партійної організації відповідно до Закон України «Про доступ до публічної інформації» отримав від районної ради програму економічного та соціального розвитку району на короткотерміновий період, а в районній адміністрації нормативні документи, якими передбачено закриття даної дільничної лікарні, а можливо і дільничних лікарень в інших населених пунктах, інформацію хто є власником даної лікарні, та інших дільничних лікарень, яких заплановано закриття, на підставі яких документів вона перебуває в управлінні і якого органу (відділ охорони здоров’я, центральна районна лікарня).

Вивчивши програму економічного та соціального розвитку району з’ясовує, що нею не передбачено закриття даних дільничних лікарень (місцеві ради та їх посадові особи не здійснюють належний контроль за виконанням даної програми), або передбачено (порушено вимоги статті 49 Конституції України якою чітко визначено що існуюча мережа державних та комунальних закладів охорони здоров’я не може бути скорочена) звертається з відповідним зверненням до районної прокуратури і передає інформацію про дані обставини в обласний партійний орган.

Керівник обласної партійної організації здійснює відповідні кроки щодо отримання програми економічного та соціального розвитку області, а також нормативні документи на підставі яких діють органи по управлінню системи охорони здоров’я в районі в напрямку ліквідації дільничних лікарень і з’ясувавши обставини подає відповідне звернення до обласного прокурора, а інформацію про дані обставини подає до центрального партійного органу.

Центральний партійний орган збирає інформацію через партійні організації з інших регіонів, з Верховної Ради України отримує програму економічного та соціального розвитку України на короткостроковий період, Кабінету Міністрів України - програму діяльності КМУ, та інші нормативні документи пов’язані з ліквідацією дільничних лікарень, також програми та нормативні документи в міністерстві охорони здоров’я з даного питання, а з ЦВК передвиборну програму Президента України.

Центральний партійний орган провівши аналіз даних документів з’ясує, що в передвиборній програмі Президента України за яку голосували ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ немає пунктів які б стосувались закриття дільничних лікарень (реформування охорони здоров’я стосується механізмів фінансування лікування – страхування і т.д.) така програма містила б антиконституційні положення і такого кандидата ЦВК не мала права зареєструвати, отже в програмі діяльності КМУ не може бути  передбачено кроки з закриття дільничних лікарень, а відповідно в програмах міністерства охорони здоров’я також даного заходу не може бути.

При виявленні в даних документах інформації стосовно закриття дільничних лікарень  Центральний партійний орган подає відповідне звернення Генеральному Прокурору України, та надсилає до регіональних партійних організацій керівництво до вчинення аналогічних заходів кінцевим етапів якого є звернення до відповідного рівня прокурорів.

Зрозуміло, що дані кроки широко висвітлюються в засобах масової інформації для широкого суспільного обговорення питання з порушення статті 49 Конституції України, та створення суспільного тиску з метою недопущення незаконних дій влади.

Прокурор відповідного рівня зобов’язаний вжити такі заходи прокурорського реагування:

-                      по скасуванню неконституційних нормативних документів, або їх частин, якими передбачається ліквідація дільничних лікарень;

-                      по усуненню з посад посадових осіб органів місцевого самоврядування (ст. 20 Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»), посадових осіб органів державної виконавчої влади (ст. 30 Закону України «Про державну службу»), припинення повноважень: депутатів місцевих рад, осіб які займають політичні посади, Народних Депутатів України, які приймали рішення з ліквідації дільничних лікарень і відповідно порушили присягу дану при отриманні мандати чи вступу на посаду.

Про вжиті заходи прокурори інформують відповідно до Закону України «Про звернення громадян» відповідний партійний орган.

  Окремо розглянемо можливі оправдання чиновників з своїх антиконстуційних дій по закриттю дільничних лікарень.

Одним із закидів чиновників буде незаповненість лікарняних ліжок хворими.

Проаналізуємо цей «аргумент» на предмет відповідності займаній посаді такого чиновника.

Для аналізу нам необхідно уяснити такі дві обставини: Рішенням Конституційного суду України від 29.05.2002 р. № 10 – рп/2002 визначено що «Положення частини третьої статті  49  Конституції  України у  державних  і  комунальних   закладах   охорони здоров'я медична допомога  надається  безоплатно"  треба  розуміти так,  що  у  державних  та  комунальних  закладах охорони здоров'я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та  без  попереднього,  поточного  або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги.»; відповідно до Бюджетного кодексу України статті по фінансуванню медикаментів та продуктів харчування являються захищеними, а отже мають пріоритетність в фінансуванні.

При зверненні до хворих керівниками відповідних партійних організацій буде з’ясовано, що більшу частину медикаментів вони купують за власні кошти, а раціон харчування  потребує покращення – це і є відповідь чиновнику, чому ліжка в дільничних лікарнях можуть бути не заповнені. Але виникає питання вже до даного чиновника та депутатів відповідних рівнів чим вони керувались визначаючи розмір фінансування статей витрат медикаменти та продукти харчування.

Дану проблему необхідно винести на обговорення суспільства шляхом щоквартального оприлюднення на районному рівні бюджету та його виконання в розрізі медичних закладів та статей видатків закладів охорони здоров’я.

Механізм дій партії її територіальних органів по отриманню нормативів  по добовим витратам на одного хворого та нормативних документів які їх визначають аналогічний до вже описаного, але тут виникає питання з приводу аналізу та доведення до суспільства моральності чиновників всіх рівнів які причетні практично до створення умов по недоступності отримання медичних послуг - віддаляючи їх як територіально так і  фінансово від пересічної людини, громадянина.

Як бачите застосування даного механізму політичною партією вимагає наявність певних знань, щодо  організації політичної системи, її норм.

Начнемо застосування даної схеми роздрукувавши примірний варіант звернення під назвою «Виконай свій обов’язок ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ» яке знаходиться в розділі Думки спільноти Група тиску та протидії незаконним владним рішенням.

Читаємо дану схему дій, ставимо питання, вивчаємо законодавство (розміщено в бібліотеці спільноти), з’ясовуємо, що робиться з закладами охорони здоров’я в нашому регіоні, консультуємось з партійною організацією вищого рівня, реєструємо підписане звернення у відповідній прокуратурі. Всі ці дії може зробити особисто ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ.