«Тихий переворот»

Сьогоднішня законодавча та виконавчі гілки влади в Україні стали нелегітимні.

Впродовж останнього періоду на рівні міністерств, Кабінету Міністрів України та Верховної ради розробляються законопроекти та приймаються закони, які всупереч положенням Конституції України, звужують обсяг та зміст прав і свобод людини  і громадянина. Це стосується в першу чергу прав і свобод дотримання яких можливе лише за наявності фінансування з коштів державного та місцевих бюджетів.

Хотілось би вірити, що на такі дії «державних мужів» викликає лише власна неспроможність в управлінні такою системою як ДЕРЖАВА, незнання Конституції України та її законодавства, але на жаль це не так.

Свідомо, або несвідомо порушивши законодавство України «державний діяч» з точки зору права стає нелегітимним владним суб’єктом оскільки він порушив присягу, яку давав НАРОДУ України при вступі на посаду, це стосується рішень, які приймаються колегіально Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України), адже голосує конкретна особа у визначений регламентуючим документом спосіб.

Оскільки межами існування політичної системи є ПРАВО то перетнувши цю межу наші можновладці спрямували Україну в невизначеному напрямі тобто до серйозних соціальних потрясінь.

В політичній системі України функції вартового законності владних рішень виконує Прокуратура України в особах Генерального прокурора та прокурорів. Даний орган повинен забезпечити дрейфування політичної  системи України в межах її стійкого існування – в межах ПРАВА. Якщо посадові особи даного органу не виконують вказану функцію то з точки зору права вони втратили легітимність, адже вони також порушили присягу дану НАРОДУ УКРАЇНИ при вступі на посаду.

Виходячи з вище вказаного можна прийти до висновку, що перебування на посадах державної влади людей які порушили присягу дану НАРОДУ УКРАЇНИ є нелегітимне, а отже в Україні відбувся «тихий переворот», або незаконне використання владних повноважень нелегітимними посадовими особами, а якщо проаналізувати передвиборні програми провладних  політичних сил на підставі яких їм делегували свою владу ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ шляхом обрання їх до відповідних державних органів та посад, з їх конкретними «владними діями» то стане зрозуміло, що реалізовуються не передвиборні, а якісь інші програми.

  Відповідь чому це стало можливим може дати аналіз діяльності політичних партій, громадських організацій, їх лідерів та громадян з точки зору політичної дієздатності.

Ми бачили здатність до організації та конфлікту політичних партій в стінах Верховної Ради та за її межами, лише у випадках якщо мав приватний інтерес їх «лідер» та олігархічних сил, які представляє дана партія, а зараз іде мова про інтерес ГРОМАДЯН УКРАЇНИ – не дозволити зсув межі забезпеченості за межу бідності, а відповідно пониження тривалості ЖИТТЯ ЛЮДИНИ.

Що стосується громадян то зрозуміло, що система освіти в Україні впродовж останніх 15 років будується так, щоб скинути спосіб мислення з систематизованого до ситуативного, а отже молодь віком від 17 до 30 років (найбільш радикальна по психофізичним параметрам частина громадян) стає легко маніпульованою частиною суспільства. Зрозуміло що без організуючої ролі ЛІДЕРА, ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ, громадяни самі по собі не в змозі організовано та в законний спосіб відстоювати свої інтереси.  

 Сьогодні настала ЗОЛОТА ДОБА до появи на обрії України ЛІДЕРА національного масштабу та політичної партії яку він очолює.

ХТО ЦЕ ???

МОЖЕ ЦЕ МИ !!!