Вибори, в ідеалі, є найбільш ефективним інструментом впливу народу на державу і його службовців. А вибори  у загальнонаціональному масштабі - це масовий діалог народу й влади. Як відповідний інститут вибори використовуються в більшості держав. У кожній з них вибори мають свої особливості, пов'язані з політичним режимом, досвідом і традиціями народу конкретної держави. У сучасній Україні проблематика виборів досягла особливої гостроти, тому що фактично стала основною причиною перманентної політичної кризи.

Недоліком прийнятого в Україні варіанту змішаної виборчої системи є паралельне (механічне) комбінування мажоритарної та пропорційної виборчих систем, що призводить до голосування двома різними бюлетенями за кандидатів у депутати в один законодавчий (представницький) орган влади. Наслідки такого комбінування - незрозумілість і неадекватність для соціуму, ускладнення процесу підрахунку голосів виборців.

     Разом з тим використання закритих виборчих списків кандидатів від політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі позбавляє рівності прав всіх кандидатів у депутати. Крім того в партійний список часто потрапляють особи невідомі в суспільстві, некомпетентні, непопулярні в народі. Тим самим підриваючи віру народу в демократичну форму державності.

     Виборча система повинна відповідати двом основним критеріям якості.

      По-перше, зрозумілість і адекватність для соціуму - виборцям надається можливість голосувати  за конкретного кандидата - зробити усвідомлений вибір.

     По-друге, обраний депутатський корпус повинен у максимально можливому ступені відображати волю місцевої громади - бути обраним абсолютною більшістю  виборців.        

          Щодо оптимального варіанта виборчої системи для України, то зазначеним основним критеріям якості відповідає «Інтегрована виборча система», що поєднує переваги відомих виборчих систем (пропорційної, мажоритарної відносної більшості, мажоритарної абсолютної більшості) і гарантує інтегрований (солідарний) результат виборів.

       Основні положення інтегрованої виборчої системи наступні:

1. Кількісний   склад  Верховної  Ради  України    визначається Конституцією України й становить чотириста п'ятдесят депутатів.

2. Вибори депутатів здійснюються на засадах інтегрованої виборчої системи в 225 територіальних виборчих округах.

 3. Політичні партії мають право висувати по два кандидати в кожному територіальному виборчому окрузі, загальною чисельністю чотириста п'ятдесят кандидатів.

 4. Виборець має один голос - голосує за одного кандидата або робить відмітку в графі «Не підтримую жодного кандидата». Голос виборця, поданий у першому турі, водночас зараховується кандидатові й партії, яку він представляє.

  5. Виборчий бюлетень містить прізвища, імена, по батькові кандидатів, назви партій, які їх висувають.

   6. Протокол дільничної виборчої комісії (ДВК) має стандартний формат (повторює формат виборчого бюлетеня). До протоколу ДВК заносять числа  голосів виборців, які подані за кожного кандидата.

   7. Окружна виборча комісія (ОВК) затверджує протоколи ДВК і укладає два протоколи. Протоколи ОВК складаються в автоматичному режимі після затвердження окружною виборчою комісією протоколів ДВК і введення результатів голосування в комп'ютерну мережу в режимі он-лайн.

    7.1.   У перший протокол ОВК вносять суми  голосів виборців, які подані за кожного кандидата в межах виборчого округу.

    7.2.   У другий протокол ОВК вносять суми  голосів виборців, які подані за кожну окрему партію в межах виборчого округу. Голоси виборців, подані в першому турі за окремих кандидатів, в автоматичному режимі зараховується партіям, яких вони представляють.

    8. Центральна виборча комісія (ЦВК) за результатами голосування в першому турі виборів (відповідно протоколам ОВК) визначає переможців першого туру виборів.

   8.1. Кандидати, які за підсумками голосування на виборах у першому турі набрали суми голосів, що становлять  більше 50% відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у відповідних виборчих округах, отримують мандати депутатів.

   8.2. Потім ЦВК (за регламентом пропорційної виборчої системи) розподіляє 225 мандатів  між партіями, які отримали таке право за результатами голосування у першому турі виборів.

    8.2.1. Загальна сума голосів виборців (протоколи №2 ОВК), що проголосували за кандидатів від партій  по всіх виборчих округах ділиться на 225. Отримане число дорівнює кількості голосів виборців, необхідне для  одержання одного мандата.

     8.2.2. Партії, які за підсумками голосування на виборах у першому турі набрали суму голосів, менше необхідної для  одержання одного мандата - у розподілі 225 мандатів участі не беруть.

      8.2.3. Далі ЦВК розподіляє 225 мандатів між партіями, які отримали таке право, пропорційно набраній кожною з них,  сумі голосів виборців, що взяли участь у голосуванні  у всіх виборчих округах.

      8.3. За результатами голосування в першому турі кандидати від партій отримують порядкові номери в партійних списках відповідно набраній кожним з них відносній кількості голосів виборців, що взяли участь у голосуванні (протоколи №1 ОВК). Кандидати отримують мандати депутатів,  у порядку номерів у   партійному списку.  

      8.4. ЦВК за результатами голосування в першому турі виборів призначає другий тур виборів у  територіальних виборчих округах, де жоден кандидат за підсумками голосування на виборах не набрав 50% відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.

       9.  У другому турі виборів беруть участь кандидати, які зайняли два перших місця за результатами голосуванні в першому турі виборів, якщо вони не одержали мандатів за пропорційними списками партій.

       10. ЦВК за результатами голосування в другому турі виборів затверджує остаточну повноту партійних списків депутатів. У кожний партійний список депутатів включаються кандидати, які за підсумками голосування на виборах у першому або другому турах набрали число голосів, що становить  більше 50% відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні,  і кандидати, які зайняли провідні місця в пропорційних партійних списках за результатами голосування в першому турі виборів.

                                        Висновки

        1.  Інтегрована виборча система, на відміну від прийнятого в Україні варіанту змішаної виборчої системи, удвічі скорочує необхідний тираж бюлетенів для голосування й відповідно зменшує навантаження  на дільничні й окружні виборчі комісії. Це дає можливість проводити вибори  меншими фінансовими й матеріально-технічними ресурсами, а також використовувати у виборчих комісіях кваліфікований персонал. Голосування одним виборчим бюлетенем і складання одного протоколу дільничної виборчої комісії скорочує час на підведення підсумків голосування. Разом з тим зменшується можливість випадкових і навмисних помилок членів виборчих комісій.

        2.  Кожний кандидат має три (рівні з усіма кандидатами)  шанси одержати мандат депутата.

     По-перше, набрати в першому турі виборів  більше  50% відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.

      По-друге, одержати мандат депутата регламентом пропорційної виборчої системи, маючи високий особистий результат (менше 50% відсотків голосів виборців) за умови успіху однопартійців в багатьох  виборчих округах.

       По-третє, маючи в першому турі високий особистий результат, вийти в другий тур виборів.

       3. Інтегрована виборча система дозволяє реалізувати переваги пропорційної виборчої системи, - справедливо розподілити місця в парламенті (іншому представницькому органі влади) залежно від впливу кожної партії. Разом з тим забезпечується безпосередній зв'язок усіх депутатів з їхніми виборцями, що є перевагою мажоритарної виборчої системи.

        4. Успіх політичної партії на виборах значною мірою буде залежати від відношення електорату до кандидатів  у виборчому окрузі, а не тільки від оцінки виборцями особистих якостей партійного лідера.  Це відповідає прямому виборчому праву гарантованого Конституцією України, з іншого боку - для перемоги на виборах політичні партії змушені будуть опиратися на кандидатів відомих у регіоні. Це можуть бути відомі політики і громадські діячі, а також місцеві лідери, які своєю діяльністю заслужили авторитет і повагу місцевої  громади.

          5. Кожний депутат, будучи реально повноважним представником виборчого округу, буде відчувати себе особливо відповідальним і захищеним. Обраний за такою виборчою системою депутат не дозволить собі боротьбу з корупцією голосуванням чужою карткою.

           5. Інтегрована виборча система надає можливість численним, але розпорошеним по регіонах політичним, соціальним, етнічним і іншим рухам і групам одержати своє легальне представництво в закодавчих і представницьких органах влади.   

                                                                       М.Г.Хомовненко  29.03.2011