По-перше зауважу, що ця стаття є особистою позицією автора.

   Справедливість є одним із базових понять будь-якого суспільного ладу, критерієм для оцінювання значущих для певної людської спільноти рішень і дій. Кожна влада вважає себе справедливою і докладає зусиль, щоб виглядати справедливою. Не знайдете жодної людини, наділеної повноваженнями управління, котра заявить про несправедливість її власних рішень. Більше того, не знайдете жодної такої людини, котра вважає власні рішення несправедливими. Одночасно ті самі рішення інші люди можуть вважати несправедливими. У такому разі невідворотно виникає конфлікт. У будь-якій спільноті людей, в котрій не прийнято спільного розуміння справедливості, малоймовірно запобігти принципових, взаємно неприйнятних розбіжностей.

У програмі, яка була ухвалена Установчим з'їздом Мерітократичної партії України, наголошено на нашому прагненні побудувати в Україні суспільство, у котрому політичні, економічні, соціальні відносини ґрунтуватимуться на справедливості. Отже, нам принципово важливо визначитися з тим, що саме є справедливим, із змістом категорії “справедливість”.

Вже відповідно до прийнятного для усіх нас розуміння справедливості визначати господарчу й соціальну модель України, побудову державного управління і місцевого самоврядування. Безумовно, визначення справедливості має бути визначальним для побудови усієї правоохоронної системи.

Чому у назві статті йдеться про саме українську модель мерітократії? Оскільки справедливість є не лише моральною, але й соціальною категорією, то вона нерозривно пов'язана як з устроєм суспільства, так і з його традиційним способом життя, із загальною культурою. Держави, яка діють на засадах мерітократії, можуть мати різну мету, спиратися на різні традиції, тому реалізація принципу справедливості в різних сферах життя суспільства матиме певні відміни. Звичайно, потрібно уважно вивчати увесь світовий досвід застосування мерітократичних принципів за всіх часів, але втілювати їх на ґрунті власної традиції і з урахуванням конкретно-історичних, географічних, етнічних та інших умов. Відповідно, сучасна українська модель мерітократії матиме відміни як  від мерітократії за Платоном або за Конфуцієм, від імперії Чізгісхана, так і від сучасних Сінгапуру, південної Кореї і Грузії.

       Розуміння справедливості нерозривно пов'язано з панівним у спільноті світоглядом, з розумінням добра і зла, з розумінням міри, з наявністю мети розвитку або існування спільноти і визнанням цієї мети членами спільноти. В Мерітократичній партії України здійснюється робота для несуперечливого обґрунтування світоглядних засад розуміння справедливості, з попередніми результатами такої роботи можна ознайомитися тут:' http://meritokrat.org/groups/post?group_id=199&id=3139'

Ці результати є достатніми для узгодження нашого розуміння справедливості.

На думку автора, справедливість можна розуміти як міру добра і зла, якою оцінюються дії осіб або груп людей у суспільстві й визначається відповідь суспільства на такі дії: “за добро добром, за зло справедливістю”.  За такого підходу, кожен отримує від суспільства тією самою мірою, що й віддає. Це не означає простого кількісного порівнювання. Потрібно враховувати якісний вплив таких дій на суспільство, потребу заохочувати до дій, що сприяють розвитку суспільства, необхідність запобігати діям, які руйнують основи суспільства. Заохочення має бути цінним для більшої частини членів суспільства. Для запобігання руйнівним діям їхні наслідки мають бути невідворотними й неприйнятними для потенційного порушника правил суспільства. У будь-якому разі вони мають бути не меншими, ніж для постраждалих, передбачати повне відшкодування завданих втрат і витрат.

Суттєвою є можливість для громадянина самостійно приймати рішення про справедливість або не справедливість тих чи інших дій, власними силами відстоювати справедливість. Лише у такому разі громадянин може бути по справжньому вільним. Сьогодні громадянин України позбавлений права і можливостей особисто відстоювати справедливість. Право визначати що є справедливим і відповідно реагувати сьогодні мають лише органи державної влади, частково органи місцевого самоврядування. Українська судова система, як остання інстанція у визначенні справедливості, взагалі є закритою професійною корпорацією і ніяким чином не підконтрольна громадянину. Повернути громадянину реальну можливість відстоювати справедливість у суспільстві й державі є одним з важливих завдань мерітократії.

Відповідно до викладеного, пропоную прийняти справедливими для української моделі мерітократії як державного і соціального устрою такі соціальні постулати:

1. Місце особи у суспільстві, доля ресурсів суспільства, яки вона використовує або якими розпоряджається, визначається лише її внеском у розвиток суспільства. Ресурси, які є результатом одноосібної праці особи, належать лише ії. Ресурси, які не є результатом людської праці, належать усьому суспільству і кожному громадянину на рівних засадах.

2. Кожен громадянин має право брати участь в управлінні державою й вільно користуватися усією інформацією, якою володіють органи державного управління і місцевого самоврядування (за винятком відомостей, які є державною таємницею). Лише той, хто повною мірою виконує громадянські обов'язки, має повні політичні права.

3. Громадяни не обирають владу, а делегують повноваження управління спільними ресурсами громади і держави.

Підкреслю, що ці постулати не є узагальненим визначенням справедливості як моральної або правової категорії, вони стосуються лише державного управління і місцевого самоврядування і не пропонуються для міжособистісних стосунків або духовного буття особи.

Для того, щоб наше мерітократичне розуміння справедливості було прийнятим свідомими, відповідальними і активними громадянами, нам потрібно у внутрішньопартійній діяльності постійно дотримуватися таких саме принципів, показувати приклад справедливого ставлення до оцінювання діяльності кожного члена партії. Потрібно, щоб кожен член партії був активним, ініціативним, підтримував принципи справедливості у діяльності партійної організації.

Чекаю на думки та узгоджену позицію шановного товариства мерітократів з цього важливого для мене питання.