Реформа системи освіти
Реформа освіти
Система освіти потребує змін на кожному етапі навчання та розвитку молодого суспільства в державі.
Зміни у дошкільній програмі повинні в першу чергу бути спрямованими на розширення та відкриття нових дитячих садочків. Підвищення якості виховання та залучення шефської допомоги. Приватні дитячі садки повинні мати безкоштовні пільгові місця для обдарованих дітей.
Зміни у середній освіті повинні передбачати наступні кроки
1.Професія вчитель повинна бути престижною, шляхом підвищення статусу учителя та зростанням зарплати
2.Оновлення навчально-методичного матеріалу, підручниками, та вдосконалення системи оцінювання школярів шляхом тестування.
3.Обовязкова комп’ютеризація усіх шкіл, з підключення їх до мережі Інтернет.(Укртелеком державна компанія яка може забезпечити Інтернет не тільки міста а й села, якщо компанію осінню продадуть, в такому разі зобов’язати мобільних операторів що при видачі Ліцензії на 3G, 4G, однією із умов є покриття “глухих” віддалених районів та сіл, наприклад так зробила Швеція)
4.Стирання грані між сільськими та міськими школами шляхом. (як варіант Мін. Освіти затверджує освітні програми навчання, їх декілька і кожна школа вибирає для себе якусь одну, за звичай школи сільської місцевості беруть програми під підручники які є в наявності, а також той штат учителів що присутній, тому тут треба подумати, яким чином зобов’язати! Наприклад підручники. із англ.. мови Британського видання сільські діти не в змозі усі придбати, наразі у зв’язку із Болонським процесом та обов’язковим знанням 2 іноземних мов треба обов’язково державне забезпечення)
5.Реалізація впровадження Болонського процесу в середній школі повинна включати обов’язкове вивчення 2 іноземних мов.
6.Незалежне тестування та завдання повинні відображати рівень шкільного матеріалу, який був затверджений Міністерством освіти.( Фахові ЗНО присутні, а ось наприклад рівень знань з математики для студента економічного нахилу та технічного різниться, але тести ідентичні. Теж саме можна сказати і про українську мову, на сьогодні тест із укр.. мови обов’язковий але знання мови для майбутнього філолога повинні відрізнятися від знань інженера, тому і тести повинні мати градацію та рівень)
Зміни у професійно-технічній та вищій освіті повинні бути наступними
1.Формування спеціальностей ПТУ повинні бути спрямовані на суспільні потреби, а також покладенню завдання на підготовку фахівців до вступу в вищі навчальні заклади.
2.Сприяння держави в інтеграції Болонського процесу шляхом зміни навчально-методичних програм. Європейська інтеграція вищих учбових закладів та визнання дипломів отриманих в українських учбових закладах.
3.Підвищення статусу викладачів вищого навчального закладу. (Вважаю що вводити низку пільг буде не зовсім економічно вигідним, збільшення зарплатні як варіант. Також досить популярним є у викладачів брати навантаження на 1 викладача подвійну ставку, щоб збільшити заробіток, а на виході якість наданих освітніх послуг падає. Проблема викладання одного викладача у декількох ВНЗ також відображається на якості знань, така практика є негативною. Надання безкоштовного житла, земельних ділянок під будівництво по спрощеній процедурі. На сьогодні така програма забезпечення наразі діє для військовослужбовців. Вважаю що для освітян її можна впровадити. Обов’язкове підвищення кваліфікації та можливість стажування за кордоном, шляхом обміну.
4.Забезпечення навчання за кордоном у кращих навчальних закладах обдарованих дітей.
( При здачі тестів учні які набрали максимальну кількість балів за рахунок держави повинні навчатись за кордоном)
5.Скорочення спеціальностей наразі які не відповідають суспільним потребам.
6.Компютеризація та вільний доступ до мережі Інтернет.
7.Перегляд державного замовлення під суспільні потреби держави.
8. Визначення державного замовлення щодо пільгових категорій громадян які вступають до ВНЗ.
9. Контроль за якістю освітніх послуг.
10. Студентське самоврядування та його роль у ВНЗ.
11.Розвиток інфраструктури студентських містечок.
Наукова діяльність та розвиток науки
Підвищення статусу науковців та фінансування фундаментальних та прикладних досліджень. Зростання заробітної платні.
Створення державної програми та фонду для фінансування наукових проектів