p { margin-bottom: 0.21cm; }

Альтернативна освіта є, її не може не бути.

Події останніх років показують, що в суспільстві в цілому і в окремих його сферах (бізнес, освіта, соціальна політика) поступово дискредитуються гуманістичні цінності, ідеї і практика особистісно-орієнтованого підходу.

На жаль, зараз увага до конкретних проблем особистості обумовлюється не підтримкою її творчого самовдосконалення і усвідомлення відповідальності в цьому, а бажанням ефективно маніпулювати її поведінкою заради корпоративних і суто споживацьких індивідуальних цілей.

Ми ж віримо (і не просто віримо, а знаємо: це - реально), що цілком можливі ефективні: сучасна освіта, успішний бізнес, грамотна соціальна політика (практика) за умови вибудовування їх на основі гуманістичних цінностей, ідеї поваги до людини, спільноти, в якій ми живемо. Одне іншому не заважає.

Просто той чи інший стиль і сенс роботи педагога, керівника, бізнесмена визначаються його внутрішніми переконаннями, особистим вибором підходу до справи і його вмінням користуватися відповідними соціальними, освітніми, управлінськими технологіями.

Більше того, ми впевнені, що в довгостроковій перспективі саме цінності свободи, поваги, орієнтації на самостійний вибір і засновані на них підходи до справи і технології забезпечать сталий розвиток освіти, бізнесу та суспільства в цілому.

Зрозуміло, що весь світ відразу не переробити. І, мабуть, і не потрібно. Ми намагаємось в міру своїх можливостей докласти зусиль до того, щоб ставало більше людей, для яких втілення в практиці гуманістичних цінностей, ідей поваги до людини - не абстрактні «пишномовні слова», а непроста задача напружених, важких, але осмислених і радісних буднів.

Переконані, що без освітньої та іншої підтримки тих педагогів (і які тільки починають своє професійне життя, і які вже мають досвід), хто усвідомлює необхідність зміни своєї практики роботи з дітьми, неможливі ніякі «модернізації освіти», які насправді давно вже назріли.

Без зміни підходів в соціальній практиці наше суспільство не стане ні реально громадянським, ні соціально-орієнтованим. Без можливості рівнозаінтересованного діалогу та взаємозбагачення (в тому числі, технологіями) бізнесу і освіти взагалі майбутнє нашого суспільства сумнівне.

Чому ми пропонуємо активно сприяти розвитку альтернативного освіти в Україні? Тому що традиційна освіта - і в бізнесі, і в соціальній сфері, і в самій освітній галузі - знаходиться в кризі. І за своїми цілями і завданнями, і за формами організації цієї освіти. Отже, необхідний пошук ефективних шляхів зміни ситуації.

Хоча, те що ми пропонуємо - поки що є не самим популярним і масово прийнятим як традиція в нашій країні, ми переконані, що альтернативна освіта найближчим часом займе належне їй місце в нашому суспільстві. З іншого боку, в європейській традиції під альтернативною освітою давно вже мають на увазі освіту з іншими цілями і смислами, в інших, ніж загальноприйняті, формах і способах.

Крім того, в країні залишається величезний пласт неформальної (неформатної) педагогіки, що вимагає як мінімум «прояву», осмислення, введення в процес громадського обговорення. Адже за досвідом роботи деяких альтернативних освітніх технологій можна констатувати неабиякі їхні переваги над сучасною класно-урочною системою освіти, незважаючи на усі ті труднощі з якими вони стикаються в нашій країні. Виявляється, Україна одна з декількох держав світу де батьки і діти не мають права обрати собі ту систему освіти, яка найбільш адаптована саме до потреб тієї чи іншої дитини. Але на нашу думку саме монополія на освіту, за відсутності будь якої здорової конкуренції, і призвела до тих кризових явищ в освітній галузі України, про які зараз так багато дискутують.

Та й сам шлях до освіти не через державну школу або вуз, не для папірця або сертифіката, а заради самої освіти, виходячи з розуміння «учнями» того, що їм необхідно самим щось осмислити, вивчити, чогось навчитися, з кимось разом попрацювати над власною кваліфікацією - все ще незвичайний, альтернативний. У Скандинавії - з їх системою вищих народних і денних народних шкіл - такий шлях давно вже став традиційним, і забезпечує можливість реально безперервної освіти. Але не в Україні.

Інше розуміння альтернативної освіти - як недержавної - для нас також важливо. Оскільки ми впевнені, що принципова відмінність приватного освітнього закладу від державного не в тому, що одні беруть гроші за навчання, а інші ні (тепер вже практично всі беруть). Відмінність їх у тому, що «приватна освіта» може бути набагато більш особистісною (принаймні, в сенсі впливу особистості засновників навчального закладу), а з іншого боку, набагато більш суспільно націленною. У сенсі громадської участі в освіті, можливості спільноти впливати на вибудовування освіти свого молодшого покоління у відповідність з власними смислами і цілями.

Альтернатива - не означає боротьби з усім іншим, існуючим сьогодні у нас в суспільстві та освіті. Ми не за конкуренцію - ми за взаємне доповнення.

Ми за те, щоб було РІЗНЕ. Люди повинні мати право вибору, і бажано щоб було з чого обирати. Альтернатива означає, що ми - про інше, але з усіма кому це інше цікаво ми раді співпрацювати.

Віктор Закурдаєв

Засновник Центру гармонійного розвитку дітей «Роквітай»