Часто ми замислюємося над тим, наскільки наші думки, слова, вчинки впливають на нашу долю та хід подій навколо нас? Можливо, хтось відповість: "Часто", але насправді ми самі навіть не здогадуємось про те, який вплив маємо на оточуючих.

     Хотілося б поговорити про стан сучасної науки, про те, які перспективи для розвитку є у людей, котрі викладають або навчаються у ВНЗ. Сьогодні багато вчених приділяють більше уваги саме викладацькій діяльності, а не науковій, бо в нашій країні бути самовідданим ученим, нажаль, економічно не вигідно. Але якраз саме за рахунок таких людей, які залюблені у свою справу і працюють не заради грошей, і тримається (а краще сказати: ще не зовсім занепала) вітчизняна наука.

    Серед причин занепаду науки в Україні можна виділити наступні:

   - брак фінансування (відсутність сучасного обладнання, лабораторій, технологій);

   - радянській спосіб мислення людей, які займають місця на кафедрах (відчитати кількість годин і отримати за це гроші, не думаючи про якість своєї роботи);

   - відсутність іноваційних впроваджень (відкриття, які є не впроваджуються в практику, або ж продаються за кордон);

   - ріст кількості "сірих" та опосередкованих особистостей серед тих, хто називає себе науковцями.

На останньому пункті хотілося б зупинитися і процитувати такі рядки:

"О причинах падения науки в Украине Богомолец не то вообще не упомянула, не то кивнула в сторону недостаточного финансирования - это вообще место в речах, точнее в плаче по украинской науке, как политиков, так и самих ученых. Я же говорю и не раз писал об этом, что украинская наука, такая, какая она есть сегодня, не заслуживает и тех денег, которые получает, а причина - в растущем засилье в ней бездари и посредственностей.

Научная номенклатура, сложившаяся еще в недрах Союза, получив автономию от власти и не будучи подконтрольна народу... превратила украинскую науку в эдакий феодальный анклав внутри государства, сплоченный общим корпоративным интересом и упорно сопротивляющийся любому реформированию с целью повышения её эффективности посредством очистки её от бездари.

Научным баронам, которые зачастую сами звёзд с неба не хватают или когда-то, что-то сделали в науке, но отстали от её стремительного развития, выгодно и комфортно командовать серой и потому безропотной массой якобы учёных. Ведь таланты строптивы, и есть риск, что могут потеснить с научного Олимпа." (Александр Воин "Наука в Украине").

     Про нашу діяльність сьогодні будуть говорити історики в майбутньому і те, яку нам дадуть оцінку і чи будуть вдячні прийдешні покоління залежить від нас самих.

     Генрік Сенкевич говорив:"Хто хоче, щоб його не проковтнула безодня, повинен вміти плавати". Цей вислів можна перефразувати, сказавши: "Хто хоче, щоб його не проковтнула безодня, повинен вміти відстоювати свої права". Доречі, таких людей серед науковців дуже поважають. А відома Агата Крісті сказала так: "Людина своїми руками повинна прокладати шлях у житті". Тож, учімося у великих і робімо власні висновки.

    Потреба у зміні системи нашого суспільства відчувається надто гостро. Вся наша наука плентається далеко позаду у той час, коли у нас є все, щоб бути першими і кращими: таланти, світлі голови, ентузіасти...

    Прийшов час кожному, хто пов'язаний із наукою в Україні, сказати, що саме від нас буде залежати наукова доля тих розумних синів і дочок України, для яких на сьогодні перспективи обмежені. Прийшов час кожному про це подумати і дати відповідь самому собі.

У статті використані матеріали інтернет-ресурсів:

http://nauka.izvestia.ru/blogs/article94491html

http//neformat.com.ua/index.php?nma=forum&fla=topic&forum=278jds=152

Пропоную переглянути наступні матеріали і прокоментувати, цікаво знати вашу думку:

http:/mycityua/com/articles/country/2010/11/11/012649.html

http://nauka.izvestia.ru/blogs/article94491html