Очевидно, не випадково Голова Партії в своїй статті «ЩО ДАЛІ? Наш план на 2011 рік», http://meritokrat.org/blogpost1862, першим в ряду основних напрямків роботи визначає: «Напрацювання детальної програми Партії».

Дійсно, ще раз переглянувши Програму МПУ, прийняту установчим з’їздом, переконуємось, що це не програма дій політичної сили, а загальна декларація про наміри, або просто інформація про ідеологічні орієнтири для прихильників партії.

Інформація цікава, місцями оригінальна, але лише інформація, яка легко губиться в потоках дуже подібного водоспаду слів, що масово виливається на голови потенційних виборців.

Але ж відомо, що у більшості громадян вже виробився стійкий імунітет недовіри та неприйняття таких стереотипних лексичних форм.

В той же час, програма Партії є таким же об’єктом нашого пізнання, як і багато чого іншого. Але ж відомо, що відобразити об’єкт пізнання для адекватного його розуміння можна лише давши вичерпні відповіді на сім контрольних запитань: що? хто? де? коли? скільки? навіщо? як?.

Якщо, в котрий раз, прочитати Програму, http://m-p-u.org/programa, то відповідей на більшість з цих класичних запитань ми не отримаємо.

Тому давайте разом поміркуємо про те, як можна було б доопрацювати  зміст і форму подачі ідей мерітократії, щоб вони склалися в таку Програму, яка б відповідала на всі запитання, а відтак, сприймалася думаючими виборцями.

Між іншим, відповідаючи на питання навіщо?, спробуйте чітко собі уявити, на яку категорію електорату ми розраховуємо, а також бажано, щоб всі ми однаково розуміли сенс відповідей на зазначених вище сім контрольних питань, а особливо – на запитання як?.

       Отож давайте спробуємо розглянути всі положення Програми з позицій оцінки шляхів їх реалізації.

1. Мерітократична партія України проголошує своєю метою побудову сильної, незалежної та успішної України шляхом створення справедливого суспільства рівних можливостей та гідного життя для всіх, в основі якого лежить принцип мерітократії – від кожного по здібностях, кожному по заслугах, а нужденним по потребах.

Важко уявити, що хтось може не погодитися з цією ідеєю, але мало хто може повірити в її реальність та здатність авторів її досягти. Тут взагалі не має жодної відповіді на жодне запитання.

Проте, якщо представити цю «Країну мрій» у вигляді досить детальної функціональної моделі, де будуть передбачені всі дії (функції) та визначена їх вагомість (пріоритетність), а також відповідна організаційна структура носіїв цих функцій (виконавців), тоді можна буде дати відповіді на всі запитання, окрім одного – коли?

Відповідь на це запитання можна буде переадресувати самим виборцям: «Тоді, коли ви Ви приведете нас до влади».

2. Мерітократична партія України визнає Людину та її Свободу своїми головними цінностями. Свобода є основною життєвою цінністю кожної людини і лежить в основі побудови вільного суспільства вільних людей.

Індивідуальна свобода кожного громадянина обмежується лише свободою інших громадян та можливістю наступних поколінь мати свободу.

Декларація таких основоположних принципів демократичного суспільства також не може викликати заперечень, проте вимагає розкрити механізм їх реального виконання.

А для цього потрібно кардинально змінити Основний Закон – Конституцію України, яка, називаючись Законом прямої дії, насправді такої функції нині не виконує і,  нічого нікому не гарантує, навіть не гарантує виконання її самої.

        На нашу думку, кожна стаття Конституції України (сподіваємося, в її мерітократичному виконанні) має вміщувати три обов’язкові складові: змістовну частину, визначення інституції, яка персонально, в особі її керівника, несе відповідальність за дотримання положень статті, а також передбачає конкретні санкції в разі їх порушення.

Лише така Конституція дійсно стане законом прямої дії, буде  викликати довіру до її ініціаторів, а головне – дасть можливість громадянам України отримати гарантований конституційний захист.

3. Мерітократична партія України вважає Гармонію головною суспільною цінністю, досягнення якої неможливе без Любові – любові до себе, любові до ближнього, любові до природи та світу. Любов надає Свободі морального виміру, береже її від набуття руйнівних змістів, убезпечує її від перетворення на сваволю та дозволяє людині жити в гармонії із собою та навколишнім світом.

Це положення Програми відноситься до оригінальних і, на нашу думку, найбільш «сильних», але і найбільш вразливих для критики з боку зневірених.

Адже насправді важко запровадити Гармонію та Любов в якості цементуючого матеріалу в таке розхитане й роздрібнене за переконаннями громадян наше суспільне життя.

Проте, це можна зробити, якщо запровадити дієву систему повноцінного морального (духовного) виховання громадян. Ця робота повинна бути дуже ретельно передбачена і відображена у новій функціонально зумовленій оргструктурі Держави та в її Конституції.

4. Мерітократична партія України вважає, що життєвою місією кожної вільної людини є максимальна самореалізація на благо суспільства. Кожна людина вільна у виборі свого життєвого шляху.

Звичайно ж, це гарна і справедлива теза, але як надати нашим громадянам відчуття «вільної людини», яке невідоме для переважної більшості з них?

Виховання власної гідності, яку людина має ставити вище багатьох цінностей цього світу – це дуже непростий та тривалий процес, але і він має бути закладений в численних та різноманітних положеннях, як організаційного механізму нової Держави, так і в її Конституції.

5. Мерітократична партія України вважає, що максимальна реалізація трудового, інтелектуального та творчого потенціалу кожної людини можлива лише за умови забезпечення рівності можливостей та справедливої оцінки особистих досягнень.

Взагалі-то, – це досить банальне твердження на кшталт «Дніпро впадає в Чорне море». Але й воно повинно мати наглядно відтворений у Програмі механізм виконання, зокрема шляхом відпрацювання заздалегідь означених функцій та відповідних інституцій-виконавців.

6. Мерітократична партія України підтримує традиційні сімейні та моральні гуманістичні цінності та вважає дітей однією з найвищих цінностей суспільства.

Ось саме цей пункт можливо б і міг бути дуже наглядно продемонстрований на функціональній моделі, виокремлюючи функції, які бере на себе держава та які інституції мають за це відповідати.

7. Мерітократична партія України впевнена, що в основі політичної свободи лежить, насамперед, матеріальна забезпеченість, інтелектуальний та духовний розвиток кожного громадянина, а також право на свободу совісті та слова.

Цю нашу впевненість треба конвертувати у переконливу схему механізмів, створюваних Державою для реалізації задекларованих прав громадян.

Будь-які словесні конструкції без функціонально обґрунтованих моделей, на нашу думку, не будуть сприйматися виборцями.

8. Мерітократична партія України в основу своєї політичної ідеології покладає соціальний лібералізм: індивідуальна та економічна свобода, яка розумно обмежена принципами справедливості та солідарності. Соціальною опорою Мерітократичної партії України є малі, середні та великі неолігархічні підприємці, наймані працівники (в т.ч. робітники та селяни), вільні професіонали, інтелігенція, освічена молодь.

Щодо ідеологічної складової Програми, в тому вигляді, як її бачать автори, то вона може бути цікавою лише для «науковців» від політології та політтехнологам конкуруючих партій. Пересічним виборцям це абсолютно байдуже, тим паче, що в програмах більшості партій задекларована ідеологія співпадає повністю.

Виборець лише тоді стане прихильником ідеологічної платформи партії, якщо не лише прочитає, а й відчує суттєву різницю, яка позитивно відрізняє МПУ від  ідеологій інших політичних сил.

І тут чи не найважливішими складовими цієї проблеми є чітке формулювання ідеї, засад і механізму її реалізації та форм їх представлення і пропаганди для закріплення у свідомості громадян.

9. Мерітократична партія України вважає, що для максимальної самореалізації людина повинна бути здоровою, освіченою, духовно та культурно розвинутою. В суспільстві пропагується шанобливе ставлення до природи, культ знань, культ здорового способу життя, важливість духовного розвитку та культури.

Гарна декларація, але якщо врахувати, що зараз все робиться з точністю до навпаки (причому, робиться свідомо), то розвернути процеси на 1800 – ой як непросто.

Це не можуть бути якісь окремі заходи. Для досягнення задекларованої мети повинна бути задіяна і розвернута обличчям до людини вся державна машина та вся економіка країни. Всі суспільно-економічні складові господарчого життя країни повинні заохочувати людину до праці над собою, до самоудосконалення і стимулювати здобутки цієї праці.

Ці складові мають бути чітко визначені, з врахуванням їх функціональних характеристик, якісних і кількісних показників.

10. Мерітократична партія України переконана, що самоорганізація населення у самоврядні громади зміцнює дух солідарності, єдності та взаємодопомоги, забезпечує порядок на територіях організованих громад та підвищує ефективність місцевої влади шляхом громадського контролю та впливу.

Зрозуміло, що для виборців недостатньо знати лише про наші переконання.  Для них потрібно надати якщо не проект, то хоча б ескізний начерк адміністративно-територіальної реформи України, з означенням механізму і етапів реформування в інтересах розвитку місцевого самоврядування та урегулюванням бюджетно-фінансових відносин між центром і самоврядними адміністративними одиницями місцевого рівня.

11. Мерітократична партія України вважає солідарність невід’ємним елементом успішного та ефективного суспільства: громадяни ставляться з повагою один до одного, допомагають один одному, за потреби діють разом заради спільного блага, забезпечують соціальну солідарність (більш заможних та менш заможних) та солідарність поколінь шляхом справедливого розподілу частини суспільних доходів таким чином, щоб молодь могла отримати допомогу на початку самостійного життя, а людям похилого віку, які того потребують, було забезпечено гідну старість.

Безумовно, достойна мета, але ж… знову але...

Адже тільки через функціональну модель можна закріпити, а через бюджетний процес, орієнтований на таку модель, наблизити цю благородну ідею до реального втілення у життя.

Без переконливої демонстрації такого механізму – хто нам повірить?

12. Мерітократична партія України дбає про добробут і створення необхідних умов для гідного життя всіх верств населення, а також турбується про тих членів суспільства, хто в силу обставин має особливі потреби (діти, молодь, інваліди, сироти, багатодітні родини, одинокі матері та батьки, пенсіонери, ветерани та інші).

Чи є політична сила, яка не пропонує повірити таким самим обіцянкам?

Натомість наше завдання, на відміну від інших, полягає в тому, щоб показати як(!) ми це збираємось зробити і зокрема – де ми знайдемо для цього потрібні ресурси?

Коли це буде переконливо, тоді нам повірять (якщо ми, звичайно, не будемо повторювати відому казку про те, що багаті добровільно поділяться з бідними).

13. Мерітократична партія України впевнена, що незалежну, сильну та успішну Україну можливо збудувати тільки на міцному фундаменті українських національних культурних та історичних традицій, з повагою до традицій та культур інших народів, представники яких є громадянами України.

Цілком слушне твердження, але…

Проблема національної ідентичності, а відтак і проблема міцності цього самого фундаменту,  в Україні залишається болісною і для багатьох під знаком запитання.  І це є правда, якої не можна оминути, обійти, зігнорувати в Програмі.

      Не варто по-страусиному ховати голову в пісок. Практична реалізація інтересів Росії в Україні давно набула характеру неприхованої експансії у багатьох галузях суспільного життя: економіці, культурі, політиці, навіть в освіті і релігії.

Попри замовчування цієї проблеми, попри уникання її солідного об’єктивного розгляду і вирішення, вона буде нагадувати про себе, потребуватиме грамотного, справедливого розв’язання.

14. Мерітократична партія України виходить з того, що єдиним джерелом влади в державі є народ України.

Виходить – це добре. Але доти, доки це твердження не буде на 100 % гарантоване механізмом реалізації та відповідальністю органів влади за його виконання і санкціями за невиконання, народ не стане «єдиним джерелом»…

15. Мерітократична партія України переконана, що держава і влада існує для народу, а не народ – для держави і влади. Головною функцією держави та влади є служіння народу, захист його прав та інтересів, а також створення умов для постійного покращення рівня життя всіх громадян.

16. Мерітократична партія України переконана, що Україна залишаючись унітарною державою, повинна розвиватися у напрямку децентралізації та розширення повноважень регіонів.

17. Мерітократична партія України вважає, що розподіл повноважень між центральними та місцевими органами влади повинен відбуватися за принципом субсидіарності – «знизу доверху»: місцеві громади делегують на вищий рівень тільки ті функції та повноваження, які не можуть виконувати самі.

Докладніше розкриття щойно наведених чотирьох пунктів Програми має бути прерогативою проекту нової Мерітократичної Конституції, як Основного Закону прямої дії, який, безумовно, має бути предметом окремого розгляду та складовою частиною функціонального моделювання всієї державної системи.

18. Мерітократична партія України переконана, що побудувати сильну, незалежну та успішну Україну можливо лише на принципах мерітократії – влади достойних. Соціальний статус кожного громадянина за мерітократії визначається виключно на основі справедливої оцінки та визнання його особистих досягнень, моральних якостей та внеску на благо суспільства незалежно від етнічного та соціального походження, релігійних переконань та майнового стану. Мерітократична влада формується на конкурсній основі виключно з людей достойних влади: чесних, компетентних та готових щиро служити народу. Влада і політика відділені та незалежні від бізнесу.

19. Мерітократична партія України вважає, що запорукою успішності суспільства та запобіжником протии зловживань і корупції є прозорість та публічність суспільних відносин, а особливо прозорість та публічність в політиці, державному управлінні та питаннях власності.

Щодо особливостей формування Мерітократичної влади, яким присвячені ці два пункти, то вони, на нашу думку, дещо ідеалізовані та романтизовані.

Вважаємо, що дійсно достойних влади можна буде знайти значно менше, ніж буде потрібно.

Тому основний «тягар» рутинної владної роботи має взяти на себе нова система та нові механізми влади, функціонально зумовлені та технологічно орієнтовані, які й мають бути створені відносно незначною кількістю, дійсно достойних Мерітократів-управлінців.

20. Мерітократична партія України визнає багатоукладність економіки та виступає за рівноправність та захищеність всіх форм власності, в тому числі приватної власності. Вільний ринок та вільне підприємництво узгоджені з інтересами суспільства шляхом розумного та збалансованого державного регулювання.

Щодо економічного блоку програми, то треба визнати його найслабкішим, найменш опрацьованим, тоді як навіть перші результати наших функціональних досліджень, надають пріоритети саме економіко-виробничим питанням.

Тут, безумовно, «вільний ринок», задекларований авторами , доведеться таки досить суттєво узгоджувати з інтересами суспільства, але ж, звичайно, в межах розумного, збалансованого, але чіткого державного регулювання.

Тому й тут (особливо на цьому напрямку трансформації!)_методи функціонально-вартісного аналізу є незамінними.

21. Мерітократична партія України вважає, що розвинута економіка базується на приватному підприємництві і є основою суспільного та індивідуального добробуту та виступає за створення найкращих умов для ведення бізнесу та розвитку підприємництва.

Це твердження вміщує в собі суттєву неточність. Бо основою суспільного та індивідуального добробуту є дійсно розвинута економіка, але не та, що базується на приватному підприємництві, виключно, а така, що побудована в оптимальних пропорціях між всіма формами власності, з ключовим значенням державної частки.

Маємо підстави вважати, що в Україні вже зараз є нагальна необхідність націоналізувати деякі підприємства і навіть галузі.

Бо рівень розвитку економіки визначається не стільки формою власності, а передусім рівнем ефективності виробництва, а рівень ефективності виробництва – не рівнем прибутку власника, а величиною надходжень до бюджету Держави.

При цьому, система оподаткування повинна бути абсолютно справедливою та практично «автоматичною», що унеможливить систему знущань з підприємців.

Без такого підходу всі вище згадувані наші соціальні устремління будуть в очах виборців сполошною профанацією та обманом.

22. Мерітократична партія України виступає за право кожного громадянина бути винагородженим за його заслугами, як у вигляді справедливої оплати праці, так і у вигляді доходів від прибутків бізнесу, а також за право вільно використовувати ці кошти.

Взагалі-то, це якийсь, не дуже зрозумілий пункт, і навіть віддає якимсь превентивним лоббізмом. Насправді ж, Держава має у цій сфері діяльності громадян ініціювати та контролювати достатньо високий рівень мінімальної зарплати, і все.

23. Мерітократична партія України виступає за побудову заможного суспільства заможних громадян.

Значні перекоси у розподілі суспільного багатства, які невідворотно виникають в умовах вільної ринкової економіки, повинні коригуватися справедливою та ефективною системою оподаткування, що забезпечить соціальну солідарність.

Це дуже важливий і чутливий для виборців пункт. Тут Партії важливо мати власну, тверду, кваліфіковану думку, наприклад: податок з обігу, який адмініструється автоматично через банківську систему в момент здійснення будь-якого платежу. Такі напрацювання у нас вже є.

24. Мерітократична партія України вважає, що сільськогосподарська земля, надра, лісові та водні ресурси, а також стратегічні підприємства України є національним багатством, яке має належати виключно народові України. Народ України повинен мати вплив на підприємства, від яких залежить безпека країни та життєдіяльності суспільства, незалежно від форми власності.

Ця теза також дуже чутлива для виборців і дуже «сира» в цій програмі.

Годі вже ховатися за «народ України». Все, що досі називали народним, було по суті, нічиє і доля його сирітська, безгосподарна, неефективна. Вважаємо, що це також прерогатива проекту Конституції і потребує окремого розгляду.

Особливого значення цей пункт має для усвідомлення громадянами України, як аграрної країни – майбутньої житниці Європи, як мінімум.

25. Мерітократична партія України вважає, що суспільство повинно жити в гармонії з природою, а національна економіка повинна уникати завдання шкоди природі та довкіллю, забезпечуючи розумні потреби суспільства.

Дуже таке миле, невинне «вважає», та ще й помножене на два «повинно», що з ним до виборців і виходити соромно.

Ми вже стільки завдали шкоди і собі, й природі, що саме час виходити до людей з програмою «рекультивації» навколишнього середовища. Не треба цей електоральний сектор віддавати «зеленим».

26. Мерітократична партія України виступає за збереження позаблокового статусу України та розвиток двосторонніх політичних, економічних, культурних та інших стосунків з різними країнами світу виключно на основі взаємної вигоди та поваги.

Вашими б устами…, шановні автори, тільки де ж ті «рєбята», які хочуть з нами жити дружно? Розуміючи ту ж чутливість питання для виборця, можна погодитись з такою позицією при наявності дуже потужної, продуманої та профінансованої програми власної безпеки.

До речі, питанням внутрішньої та зовнішньої безпеки приділено немало уваги в уже напрацьованій функціональній моделі Держави,

27. Мерітократична партія України впевнена, що українське суспільство та держава, побудовані на засадах мерітократії, досягнуть глобального успіху та стануть взірцем для всього світу.

Останній пункт Програми. Якби один з авторів цього матеріалу не був учасником з’їзду і не голосував «за», то такий романтизм міг би викликати лише сумну посмішку.

Проте, на з’їзді було багато молодих, красивих людей, щасливих від того, що вони започатковують велику благородну справу і вірять в її успіх! Не можна зрадити цю віру і треба дати їм в руки сучасні ефективні механізми та інструменти.

Тому будемо вірити і, в міру своїх сил, сприяти цьому успіхові.

А наразі, – які конструктивні висновки можна зробити з наведених міркувань?

По-перше: ми на самому початку з’ясували, що це не Програма, а лише інформація про наміри, отож не будемо її оцінювати.

По-друге: Програму, на нашу думку, дійсно треба розробляти, як цілісний, системний документ, од початку, з урахуванням наведених тут думок та, можливо, із залученням консультантів з окремих питань (але лише, як консультантів), на підставі результатів функціонального аналізу системи «Держава Україна»,

По-третє: Необхідно усвідомлювати, що розробка та подальший розвиток Програми такого рівня, призначення і якості – це процес перманентний і вестись повинен поетапно.

Наприклад, в першій редакції вона могла б бути розглянута вже на Першому з’їзді. Можливо, виявиться доцільним, виокремлення окремих розділів; таких, як  «Конституція», «Безпека», «Податкова система», «Екологія» та ін..

І на самкінець: розробка Програми в такому ключі – дуже велика та працеємка робота. Її результати можуть мати велике організуюче, виховне, навчально-просвітницьке та агітаційно-пропагандистське значення для Партії.

Тому й підходити до організації такої роботи треба серйозно та професійно.

Матеріал підготували:

Олександр ГНЄДАШ та Євген ГОЛИБАРД.