Як рухатися до успішної країни

Стан і темпи розвитку країни залежать від двох груп факторів

По-перше, це фактори, на які ми не впливаємо (тому про них і не варто багато говорити): географія, клімат, природні багатства; історія (політика і культура в минулому та відносини з сусідами); національний та релігійний склад населення, ідентичність. По-друге, це фактори, які залежать від нас і нашої політики: національна згуртованість у ставленні до держави, національна ідея; становище особи — свобода, довіра, самоорганізованість; вільна ринкова економіка; децентралізація і широке самоврядування — територіальне та професійне; демократія і парламентаризм, належне урядування та правосуддя.

На мій погляд, національною ідеєю (тобто ідеєю, досягнення якої прагне більшість народу) має бути успішна Україна, причому ця успішність визначається, по-перше, не абсолютними параметрами, а динамікою їх зміни — коли все покращується і примножується, а не погіршується чи втрачається; по-друге — тим, наскільки успішні люди живуть і скільки успішних людей живе в Україні.

Успішні люди — це ті, хто має свободу, професійну й сімейну самореалізацію та необхідний для цього рівень добробуту, здобуті ними знання та освіта гарантують кваліфікацію та кар'єру, ефективна праця адекватно збільшує достаток, а чесність і порядність примножують друзів і повагу оточуючих.

За такого підходу нас і нашу країну в світі будуть поважати, а не боятися. І це мрія.

Свобода особи та інші права людини мають бути непорушними. Але для успішної країни цього мало: необхідно, щоб між людьми панувала довіра і рівень її неухильно зростав, а люди були згуртовані та самоорганізовані в об'єднання за територіальним і професійним принципами та за різноманітними інтересами. Тільки за такого стану люди зможуть достатньо вагомо й конструктивно впливати на суспільне життя, включно з державною політикою, щоб визначати їх.

Ефективна вільноринкова економіка насамперед потребує системи «відкритого доступу», а все решта мають підказати економісти і бізнесмени.

Децентралізація та ефективне місцеве самоврядування насамперед потребує адекватного адміністративно-територіального устрою, до якого ми наблизилися влітку 2020 року. Тепер після місцевих виборів необхідно зосередитися на таких завданнях:

Успішність визначається не абсолютними параметрами, а динамікою їх зміни — коли все покращується

— максимальна децентралізація повноважень публічної влади на засадах субсидіарності,

—  формування адекватної децентралізованої бюджетної системи,

— розширення та зміцнення форм демократичної участі громадян у вирішенні питань місцевого значення,

— забезпечення ефективного державного нагляду за законністю в діяльності органів місцевого самоврядування,

— гарантування ефективного судового захисту прав та законних інтересів усіх учасників місцевого самоврядування.

У 5−10 річній перспективі (залежно від стану справ у країні) доцільно запроваджувати та наповнювати повноваженнями регіональне самоврядування.

Політична демократія та парламентаризм для свого розвитку потребують:

— стимулювати та добиватися появи суспільно відповідальних політичних партій, в яких панує внутріпартійна демократія та фінансова дисципліна;

— продовжувати вдосконалювати виборче законодавство на засадах пропорційної відкритої системи для парламентських виборів та мажоритарної системи з багатомандатними округами для виборів рад місцевого самоврядування;

— зберігаючи змішану форму державного правління, підвищувати роль парламенту в визначенні та реалізації державної політики, президент повинен бути главою держави і не зазіхати на виконавчу владу;

— неухильно керуватися принципом правовладдя (верховенства права) насамперед у законотворенні, а відтак і в діяльності органів виконавчої та судової влад.

Стандарти належного врядування передбачають:

— ефективну систему формування, стратегічного планування та координації державної політики на засадах її доказовості, консультацій з громадськістю та залученості громадськості, що може здійснювати лише достатньо самостійний та ініціативний уряд, який перебуває під загальним парламентським контролем, а не під тиском дріб'язкової опіки чи доручень від президента і народних депутатів, саме міністерства мають бути зосереджені виключно на питаннях аналізу та формування політики;

— прозору та підзвітну систему органів виконавчої влади на центральному, регіональному та субрегіональному рівнях, які реалізують державну політику шляхом виконання законів щодо надання адміністративних та інших публічних послуг, управління державним майном та іншими публічними ресурсами, інспекційної та наглядової діяльності з метою гарантування законності;

— зручну для громадян систему надання адміністративних послуг через ЦНАПи в громадах та через засоби електронних комунікацій;

— професійну, патріотичну, політично нейтральну, доброчесну і стабільну державну службу;

— прозору та ефективну систему публічних фінансів, яка обслуговує реалізацію раціонально визначених та розподілених між органами публічної адміністрації повноважень, підконтрольну зовнішньому аудиту та парламенту.

Правосуддя має гарантуватися громадянам судовою владою у формі цивільного, адміністративного та кримінального судочинства, якому мають сприяти прокурорського нагляд за розслідуванням злочинів та діяльність незалежної адвокатури.

Коли Україна матиме таку систему суспільної та державної організації, легко будуть вирішені всі інші дуже важливі питання — становлення ефективних систем освіти та охорони здоров’я, розвитку транспорту та зміцнення обороноздатності, реалізації економічних реформ та зовнішньої політики тощо.

Звичайно, тут багато банального і немає відповідей на багато складних питань. Але, якби в нас відбувався широкий суспільний діалог щодо цих питань чи завдань, ми б наближалися до їх вирішення і не марнували шанси, які дає нам раз у раз історія.

Джерело