Андрій Борис

1 червня 2012
Віктор Демчишин власними вчинками, енергією і ентузіазмом завоював високий рейтинг. Це реальний і єиний (можливо не єиний, бо ще Юрій Козаріз щось робить) кандидат, якого можна підтримати. Його роботу реально видно і коли його немає, таке враження що в МПУ все ступориться. Ця людина завжи на зв’язку, з ним завжди можна порадитися, в нього чітка визначена позиція. Не бачу в ньому кар’єриста. Можливо з часом обставини його і зіпсують, в що не хочеться вірити. Але якщо таке станеться то це буде іникатором того, що він втомився. Неможливо все життя присвятити боротьбі за благо народу, який не має бажання щось змінювати. На разі бажаю йому удачі і наснаги в цій невячній справі. На жаль я набагато інертніший, але завжи готовий підтримати таких людей як Демчишин. А нашій партії на разі бракує справжнього лідера. Нема жоної організації, нема дисципліни. Є тільки модерація і якісь закулісні інтриги.

25 березня 2012
Де український варіант?

5 лютого 2012
і я про те ж

5 лютого 2012
Ми створили цілу партію. У нас є лідер. У нас є політрада. Не бачу рухів!
Можливо я чогось недорозумію, але хто має координувати наші дії? Є звернення нашого однопартійця. Тема серйозна, кричуща і невідкладна. Ну залишимо ми тут по відгуку. Хто має готувати документ від нашого імені? Яким чином маємо реагувати на такі речі?
До речі, ми зараз живемо в досить тривожний час. Багато подій відбувається навколо. А в нашій партії затишок... Повна ідилія... Навіть партія Кличка, досидь слабка в порівнянні з іншими, і то виголошує свою позицію. У мене таке враження що хтось не дуже зацікавлений щоб про нас почули.

4 лютого 2012
Невеличкий ліричний відступ. Мені дуже сподобалося відео, гідна відповідь на наше "Дякуємо ..." і дуже патріотичний заклик до єднання:
http://www.youtube.com/watch?v=C6Gp2DZVH9M&feature=related

Мовне питання є дуже складним і дуже гострим. І підходити до нього треба реально виважено і обережно. Дозволяю собі деякі вольнощі, бо не тут воно вирішується і не мною. Писати з цього приводу можна багато, але нехай цим займаються професіонали, як казав наш шановний прем'єр. Я би велів вести дискусію наживо, а не письмово. Але в кількох словах свої спостереження. Мовна проблема роздута штучно. Діє принцип "розподіляй та владарюй". Причому підбурюється російськомовна сторона. Західну сторону підбурювати не треба, вона і так активно реагує. Як невеличкий доказ можу привести пост нашого колеги, що проживає в Харкові. Процитую повністю:
Бахадир Рашітов 18 січня 2012
Я родился и рос в другой культуре, языке.Живя в Украине проникся симпатией к украинскому языку.Люблю смотреть фильмы в украинском переводе.По моему через язык передаётся характер народа.Чтобы Украина оставалась как страна,как народ-надо поддерживать и развивать украинский язык.
Тобто, проблема в ментальності. Що штовхає до такого протистояння? Російськомовне середовище, держава під боком, яка це культивує, сприяння цьому влади всіх рівнів, небажання (неможливість, неспроможність) населення фільтрувати інформацію. Якщо би уряд реально дбав про країну, а гарант Конституції пильнував її дотримання, такого б не було. Чому? Бо всі сепаратисти на чолі з Вітренко сиділи б по тюрмах, державне телебачення, радіо та інші ЗМІ були б україномовними згідно Конституції.
Стаття 10.
Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Це ті пункти, які вперто замовчуються. Ющенко в свій час, як гарант Конституції, вимагав виконання саме тих пунктів. Тому всі вивіски поміняли на українські, фільми транслюють українською і т. д.
Тепер наступний пункт цієї ж статті:
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Згідно цього пункту національні меншини мають право мати телебачення, радіо, пресу, навчання, будь-що рідною мовою.

Тому я особисто не бачу проблеми, якби ці пункти бездоганно виконувалися обома сторонами і не трактувалися корисливо.
Я вже наводив приклад з закарпатським містом Берегово, де всі вивіски, знаки, таблички, зроблено двома мовами - українською і венгерською. Діти вчатся у школах з венгерською мовою викладання. І жодних проблем.

Що заважає так зробити в Криму? Так, ви росіяни, вас багато, але ж Крим - це частина Української території! Не спекулюйте цим фактом! Виконайте пункт перший статті 10 Конституції і напруга спаде.
Звичайно те що я написав зараз не відображає повністю всієї картини, а тільки вершину айсберга. Дуже важливу роль в престижі мови відіграє ще економічне становище держави. Якби ми мали дійсно дбайливий уряд і нам гарно жилося, то до нас би горнулися. А так, маємо те, що маємо.
Надіюся цього разу я нікого не образив? ;-)